Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Вся моя сім'я - злодії! [Завершено]

Розділ 6.1 - це мій батько

Прочитано 0% главы

На цьому участь Су Бей в скандалі закінчився, але у школі вчителі все ще обговорювали інцидент. Директор і кілька вчителів зібралися в конференц-залі школи та сперечалися з приводу цієї ситуації.

— Наближається час шкільної інспекції. Незалежно від того, чи були чутки про Су Бей в інтернеті правдою або брехнею, наслідки все одно будуть дуже серйозними, і на цей раз вони можуть безпосередньо впливати на загальну оцінку школи.

— Отже, вчитель Лі, що ви пропонуєте?

— Я пропоную тимчасово відсторонити Су Бей від навчання. Якщо б вона не була, то з одного боку, це запобігало би виникненню інших конфліктів із учнями, а з іншого - якщо представники Міністерства освіти запитають нас про це, ми могли б сказати їм, що це був розігрішний серед школярів, і наша школа суворо на це відреагувала та відправила учасників думати про свою поведінку додому.

Пропозиція вчителя Лі змусила мене нахмуритися:

— Я не согласна. Це не вихід з ситуації і крім того, це несправедливо по відношенню до Су Бей.

— Зараз не час думати про справедливість. Зараз ми повинні зосередитися на тому, як пройти перевірку з боку міністерства освіти.

— Пані Лі права. Вилучіть ученицю з школи, щоб вона не була задоволена. Після такого ставлення було б мудро дозволити їй відпочити вдома, щоб її психічний стан був нормою.

- Але як я бачу, Су Бей в порядку, і її оцінки не постраждали. Такий тип учнів також необхідний, щоб збільшити загальну успішність у школі.

« Але Су Бей — це лише школярка, а шкільні оцінки не справляють великого враження на учнів », — продовжив вчитель після паузи. — Крім того, у Су Бей і Су Сяобао є проблеми з сімейною репутацією.

Звичайно, така проблема не вирішується за короткий час.

- Як щодо її навчання?

- Вона могла б пізніше пройти додаткові уроки, і ми не збираємося відстрочити її від занять на довгий час або виключити зі школи. Просто дозволь їй відпочити вдома, щоб у неї був час звикнути, а потім після шкільної інспекції вона може повернутися в клас...

—--

У той час як вчителі делегували, чи слід тимчасово усунути Су Бей, вона та її брат попрощалися зі старим домом протягом чотирнадцяти років. Близнюки вирушили в подорож до міста Б, захопивши багаж. Спочатку вони їхали пішки з села протягом години, а потім прибували до міста і двічі пересадилися автобусами на залізничний вокзал. Їхня подорож була відносно гладкою, незважаючи на незручність з пересадками в дорозі.

У поїзді відбулася невелика подія. Поруч з Су Бей сидів чоловік років сорока. Він був шикарно одягнений і не відводив погляд від Су Бей з тих пір, як вона та Су Сяоба увійшли в поїзд. Те, як цей чоловік розглядав Су Бей, викликало роздратування Су Сяобао. У його грудях спалахнуло полум’я ненависті. Якби вони були в школі і там був неосвічений хлопчик, який наважився б так дивитися на Су Бей, Сю Саобао вже вибив би з нього лайно. Однак він пам’ятав суворі перестороги сестри перед їхнім від'їздом, тому Су Сабао міг тільки стиснути кулаками і стримувати свій гнів.

— Су Бей, я сяду тут, - Сю Саобао встав і сів з іншого боку від Су Бей, щоб прикрити її від ока незнайомця.

— Ладно. Братик, але і ти також сядь до мене ближче, Су Бей пересіла на його місце і потягла Су Сяобао близько до себе. — Поверни голову, не дивись туди.

Хоча він розумів її наміри, Су Сяобао все ж відчував себе трохи дивно.

— Я мальчик. Не бійся.

- Ти не розумієш.

У наш час наражаються не тільки дівчата, але й хлопці. Застереження близнюків не стримувало чоловіка, який сидів збоку. Натомість він облизнув куточок рота і « люб'язно» посміхнувся Су Бей.

В очах Су Бей його усмішка виглядала жалюгідною.

- Ти сядеш далі. Тримайся подалі від цього нещасного чоловіка.

Су Бей знову потягнула Сяобао до себе. На щастя, чоловік вийшов раніше, ніж вони приїхали на свою станцію. Коли поїзд зупинився на півночі міста Б, чоловік вийшов. По дорозі він зупинився біля Су Бей.

— Ви обоє неповнолітні? — Чоловік піднявши брову, запитав її.

— Юна парочка втекла з дому?

Су Бей: «...»

Су Сяобао: «...»

Він дійсно хоче вбити цього чоловіка!

Побачивши, що двоє дітей опустили голови і проігнорували його, чоловік не почувався збентеженим. Все ще посміхаючись, він вийняв візитку з гаманця і поклав її на рюкзак, який Су Бей тримала на колінах.

— Я представлюсь, моє прізвище Оу. Ви можете зв'язатися зі мною, якщо виникнуть проблеми. Звичайно, ви можете зв'язатися зі мною і з іншого приводу.

Чоловік залишив свою візитку і пішов з вульгарною посмішкою на обличчі, яку він, мабуть, вважав чарівною.

Подивившись вниз, Су Бей побачила слово « режисер» на візитній картці. Через свій сон це слово викликало у неї роздратування. Більш того, якщо чоловік дійсно відомий, великий режисер, то йому слід подорожувати літаком або бізнес-класом в швидкісному поїзді. Як він міг їхати в такому звичайних вагоні з простими пасажирами? Вона була майже впевнена, що цей чоловік шахраював і обманив молодих дівчат.

Су Бей, взявшися двома пальцями за кут візитки, наче та була чимось омерзливим, без задумів кинула її у сміттєвий мішок перед своїм сидінням. Побачивши огиду Су Бей, Сяобао злегка фикнув.

- Чому ти стримувала мене раніше?

Якби Су Бей не тримала його за ремінь на штанах через що він не міг встати, він би кинувся б бити чоловіка.

— Якби я цього не зробила, хіба ти не став би його бити? А що, коли б у вас була підозра начальника поїзда?

Вони купували на поїздах за високі ціни у спекулянта, оскільки були неповнолітні. Можна сказати, що коли б охоронець поїзд вирішив перевірити їхні квитки, то вони потрапили б у скрутне становище.

Почувши слова сестри, Су Сяобао підтиснув губи і опустив голову.

- Той чоловік справді знаходиться в місті Б? — Через якийсь час приголомшено запитав Су Сяобао, коли побачив з вікна високий будинок із підсвічуванням,

Су Сяобао все ще не міг називати свого біологічного батька інакше, ніж "той чоловік". А що сказати про чоловіка, який брав участь у вихованні дітей лише в їхньому зачатті? Він не розумів, чому сестра раптово захотіла зустрітися з ним, але, так як Су Бей збиралася знайти його, він не повинен був їй заважати. Він міг тільки супроводжувати її.

— Да. — З упевненістю відповіла Су Бей.

- Звідки ти знаєш?

- Я бачила це уві сні.

Су Сяобао: «...»

Чому він відчував, що Суй його обманює?

— Не думай про це занадто багато, я не буду тебе обманювати, просто почекай. Ми приїдемо туди через 20 хвилин, з цими словами Су Бей погладила брата по голові.

п.п: Папочка поки не з'явився, але вже ось-ось повинен (hange• >)

https://literna.net/uk/books/141-vsya-moya-sim-ya-zlodii-zaversheno

Предыдущая главаСледующая глава