— Тому на етапі учнівства відносно стабільне навчання зростає тривалість життя. Можливо, ви думаєте, що в Башні магів висока смертність, але це тому, ніби ти не бачив, як живуть бродячі учні. Так, під час постійної смертельної небезпеки ті, хто виживе, можуть стати винятковими, але їхня кількість дуже мала. Саме тому маги низьких рангів завжди намагаються триматися разом, створюючи різні організації.
« Будучи учнем, ти повинен закласти міцний фундамент знань і поступово розширювати свій світогляд та визначати напрямок своїх магічних досліджень. І вже виходячи з цього напрямку вибирати свій Локатор.
Почувши це, Сол неспокійно з'ївся. Його Локатор був обраний не на основі його досліджень, а так би мовити, подарунковим набором, що сприяли йому пересування у цей світ.
Але, згідно з дивним збігом обставин, всі дослідження Сола були пов’язані зі смертю та душами.
— Потім слідує повна інтеграція з Локатором, щоб вона стала частиною тебе самого, не тільки тіла, але й душі. У цей момент твоє "яйце" зварилося вруту. Його міцність набагато більша, ніж на стадії учнівства. Але на цьому етапі ти сильний лише в порівнянні з звичайними людьми. А для деяких магічних істот це лише початкова стадія розвитку.
— Тому офіційні чарівники першого рангу часто використовують різні методи для підсилення. Водночас їхнє тіло і дух здатні витримати негативні наслідки цих захисних заходів.
Поводячись подібно до Горси, Сол подумав, що маг першого рангу - це мабуть варене врутне яйце, яке намагається перетворитися... в "стовпше яйце".
Помовчав трохи, Горса продовжив.
- Якщо маги першого рангу в основному впливають на своє тіло або найближче оточення, то чарівники другого ранга розширюють свій вплив на набагато більшу відстань. Їхня здатність витримувати випромінювання, порчу та ерозію також зростає. Наведу ще один приклад. Якщо твій наставник Каз одним рухом руки може вбити десять чоловік, то я одним серйозним ударом можу знищити армію з ста осіб. А якщо вдатися до певних прийомів, то десятки тисяч і навіть більше.
Сол відкрив рот. Здається, що сила між магами була ще більшою, ніж він думав.
Якщо маг першого рангу - це еволюція з «столітнього яйця» в залізне, та ще й із автоматом у руках, то магія другого ранга — мабуть, теорія з заліза на снаряд зі сплаву, а також управління міжконтинентальним ракетою?
— Що стосується рангів вище другого, — Горса зачемкнув губами. Ти був у Долині Протягнутої руки, знаєш її історію?
Сол чув її від старшого учня Байрона.
Маг третього рангу зсунув гору і знищив цілу армію магів. Навіть чарівник другого рангу, колишній імператор Мортон, не міг уникнути такої долі. Після смерті він перетворився на злого духу і зрештою став обманом у щоденнику.
Це вже ніяк не описати за допомогою яйця.
Хіба що замінити "яйце" на "Ядро» щоб було ближче до сенсу.
- А що до четвертого рангу... Гм... Я не бачив таких, - при згадці четвертого рангу в очах Горси виникло благоговіння, якого не було під час розмови про третє. - Кажуть, це люди, які подолали смерть. По-справжньому вбити мага четвертого рангу дуже важко. Вони як гриби: зріжеш один, виросте інший.
Горса тихо посміхнувся.
- Пам'ятаю, як учні низького рангу називають "білими грибами". Але маги четвертого рангу насправді куди більше схожі на «білі гриби», ніж учні.
— А далі п’ятий, шостий ранг згадуються лише в літописах... — Горса зробив паузу. - Про це тобі не потрібно знати. Навіть я не знаю.
Соул гірко посміхнувся. Він не хотів знати, наскільки сильними є чарівники п’ятого і шостого рангів. Такі знання, мабуть, посіяли б у ньому страх.
Це як дізнатися, що зіткнення з метеоритом знищить світ і потім дізнатись, чи десь у космосі якраз летить кілька таких метеоритів, які в будь-який момент можуть звалитися на голову. Після цього житимеш у постійному страху.
Іноді надлишок знань призводить до когнітивного диссонансу і завдає шкоди.
Поки Сол перетравлював нову інформацію, Господар Вежі раптом сказав:
- Насправді, я розповів тобі все це для того, щоб трохи розширити твій кругозір. У Башні чарівників тобі поки не варто занадто турбуватися про тих, хто сильніший тебе.
Соул широко розкрив очі, дивлячись на Господаря Вежі. Йому здалося, ніби він каже: « Не бійся. Я тебе прикрою ».
От тільки Сол ще не міг визначити, що це за « прикриття» - щит або кришка від котла.
Це викликало в нього змішані почуття. Він не знав, чи дякувати йому за це.
Соул глибоко зітхнув. Поки він продовжує ставати сильнішим і використовувати щоденник для усунення смертельних загроз, йому не потрібно турбуватися про чужих намірів — чи то добрих, чи злих.