Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Щоденник мага смерті

Щоденник мага смерті. Частина 32

Прочитано 0% главы

Під механічним скрегіт окрівлена стрічка пішла вниз, і через чорні шкіряні смуги з'явився новий труп.

Побачивши його голову, також стирчаюче з-під шкіри, Сол прищурився.

Цю покійницю... Він теж знав.

У перший день вона намагалася звабити його, коли приносила підручники, а потім явилась йому в кошмарі. Та найгарячіша покоївка!

Чому вона теж померла? Нещасний випадок чи вбивство?

- Ти її знаєш? — запитав Каз байдужим тоном, помітивши вираз обличчя Сола.

— Так, вона приносила мені підручники.

— Смерть у Башні є звичайною справою.

- А якщо так всі переморуть, що тоді?

- Привезуть нових з поблизьких міст. Вони з радістю віддають сюди своїх людей.

Розмова закінчилася. Каз вказав на труп покоївки.

- На її тілі є... як мінімум одна корисна частина. Якщо ти цього разу знайдеш, твоя робота.

Соул відчув себе пригніченим. Коли він забув про жалість до покоївки, то стримав чорну шкіру.

Тіло було оголене. Довгий розріз на грудях свідчив про те, що її також вкривали. Але вона була звичайною людиною, і хоч і загинула від рук нечистою, змінених частин на її тілі було небагато. Не те що у попереднього новачка, від якого до великої скриньки вирушила лише кілька пороху.

Соул успішно отримав роботу по третій стадії обробки в морзі. Ціною за це стало горло покоївки. Від Каза він також отримав шкіряний фартух. Хоча в ньому було душно, але не треба постійно боятися літаючих ошметків і чистити їх легко.

Каз наказав Солу приходити в морг з трьох до семи вечора. Але нічого з моргу, включаючи трупи, не можна було виносити. Йому більше не потрібно було ходити до лабораторії, бо там він все одно нічого робити й вчитися.

Якщо він здаватиме багато матеріалу, то отримає додаткову нагороду. Каз вважав, що здатність Сола перевищувала оплату в три бали, тому до фіксованої ставки додав бонуси, щоб заохотити його старанність.

Для учня першого рангу це була дуже висока плата. Зазвичай новачки ставали повноцінними учнями першого рангу лише після того, як почали вивчати всі основні знання. Окрім одного балету за місячний екзамен, решта балів треба було заробляти на виконання завдання наставника.

Хоч Башта магів і була величезною, але придатної для учнів праці в ній було небагато. За безпечну роботу платили від одного до трьох балів на місяць, а за небезпечну — від чотирьох до семи. Робота за сім балів означала, що навіть досвідчений учень першого рангу міг загинути. Без особливих навичок виживання ніхто не брався за таку роботу.

Сола теж не була абсолютно безпечною. За словами наставника Каза, до нього влучив труп і два етапи обробки. Найнебезпечнішим, першим етапом, був учень другого рангу, який намагався усунути всі загрози. Другим етапом був досвідчений учень першого рангу, який вже навчився основ магії і володів кількома заклинаннями нульового поранення. Він міг боротися за себе і відібрати більшість корисних матеріалів.

А Соул, завдяки своїй несподіваній здатності « лутати» трупи отримали третю, найслабшу стадію. Хоч вона була менш небезпечною, то й оплачувалась скромніше. Однак якщо він працює з такою ж ефективністю, як сьогодні, то зможе заробляти по шість балів на місяць.

Ось що означає мати особливий талант.

Вчитель Казас і сам не розумів, чому Сол мав слабке народження до темряви, так чутливий до аномалій у мертвих тілах. Він міг лише припустити, що Сола має вроджену чутливість до духів. Слабке народження темряви і чутливість до духів — це, іншими словами, схильність на зустріч з привидами.

Соул і сам не розумів, чому в медитації він бачить дивні образи, але це не завадило йому цим користуватися. Потрібно буде якось обговорити з Корі, чи впливають різні медитативні малюнки на результат і швидкість медитування. Будучи новачком, він мусив усе освоїти методом тика, бо вчителі та старші учні не хотіли ділитися своїми знаннями безкоштовно.

У перший день, під керівництвом вчителя Каза, Сол успішно справився з роботою і зав’язав контакт із моргою. Каз, задоволений тим, що знайшов третього працівника, був у доброму настрої і навіть трохи повчав Солу. Він зазначив, що у цього справді видатний ментальний талант: він швидко і точно знав руни, легко входив до стану медитації та навіть виявляв непогані здібності щодо вивчення алерської мови.

З такими здібностями він міг би досягти будь - якої професії. Але для мага відсутність магічного таланту було подібне зброї, яка не може вбивати. Він міг стати лише іграшкою в чужих руках, яку використовують та викидають. Якщо тільки йому не пощастить наткнутися на якесь чудо або дочекатися можливості для фізичної трансформації. Але навіть учні другого рангу часто гинули під час цієї процедури. Які були шанси учня першого рангу? Майже нульові.

https://literna.net/uk/books/136-shchodennik-maha-smerti

Предыдущая главаСледующая глава