РОЗДІЛ 141
Розкішний корейський ресторан із подачею сет-меню — ідеальне місце для сімейних зустрічей або камерних ділових розмов. Кожна кімната повністю звукоізольована, тож жоден звук не просочується назовні. Як додатковий запобіжник у коридорах лунала заспокійлива музика, що маскувала будь-які шуми. Водночас люди в кімнатах цієї музики не чули, тому могли спокійно розмовляти скільки завгодно.
Саме тому такі люди, як Чхе Уджін і Пак Ійон, часто обирали подібні дорогі заклади для конфіденційних розмов.
Під час чаювання Пак Ійон фиркнув, раптом отримавши від двоюрідного брата маленький клаптик паперу. Він покрутив його в пальцях, не знаючи, сміятися чи плакати з абсурдності ситуації.
— Тобто людина, написана тут… цей Кім Кван—
— Тс-с! Не вимовляй ім’я вголос, — перебив його Уджін.
Пак Ійон щойно зібрався щось сказати й уже відкрив рота, щоб прочитати ім’я, але його миттєво зупинили.
— Ми що, знімаємо трилер про шпигунів? Ми ж у безпечній кімнаті. Це не розвідка і не таємна операція. Як я взагалі маю реагувати, коли ти просто сунеш мені папірець із якимось ім’ям?
Він потряс запискою з написом «Кім Кванйон» просто перед обличчям Уджіна.
Сьогодні Уджін запросив кузена Пак Ійона на вечерю, щоб попросити допомоги у справі Лі Хьонґджина. Коли вони вже спокійно пили чай, Уджін нишком підсунув йому папірець з єдиним ім’ям — Кім Кванйон, прокурор, який був ціллю його планів.
Ще за часів TM Лі Хьонґджин якось у п’яному стані згадував про самогубство. Він тоді сказав, що справа пішла дивним шляхом, бо в родині винуватця булінгу був прокурор. Уджін цього не забув. Тож коли він попросив CEO Чан Су Хвана провести розслідування, то вже тоді планував звернутися по допомогу до кузена.
Однак найважливішим для Уджіна була безпека близьких, тому він діяв максимально обережно й потай. Він тихо розповів Пак Ійону всю історію — настільки тихо, що той кілька разів просив повторити.
— До відставки ще рік, але Кім Кванйон точно піде сам. Найімовірніший кандидат на посаду Генпрокурора — його колега. Через нього в мене зараз купа головного болю, — зітхнув Пак Ійон.
На щастя, здавалося, Пак Ійон знав Кім Кванйона особисто. Старий постійно звертався до нього по допомогу, бо дід Пак Ійона був CEO Rome Law Firm.
— Він не єдиний, хто мене смикає через Rome Law Firm. Але з його кар’єрою і заслугами він мав би розуміти, що я не можу нічого вирішувати, не те що впливати на відбір. Та він уперто мене не чує.
До Пак Ійона часто підходили через його походження. Але прокурором він став завдяки власним здібностям, без допомоги родини. Поки він не звільнився з прокуратури й не перейшов у Rome Law Firm, він не мав там ані повноважень, ані впливу.
Молодші прокурори могли не знати цього, але старші, які працювали з його батьком, чудово усвідомлювали, наскільки марно щось у нього просити. Кім Кванйон якраз належав до тих, хто знав батька Пак Ійона, тож його прохання виглядали ще більш жалюгідними.
— Але ти все одно перегинаєш. Один папірець, серйозно? — буркнув Пак Ійон, повертаючи записку.
— Краще перестрахуватися, ніж пошкодувати, — спокійно відповів Уджін.
Він розірвав папірець на дрібні шматки й залив їх водою. Уджін завжди був надміру обережним: якщо щось здавалося підозрілим, він одразу вмикав запис на телефоні. Пак Ійон дивувався, звідки в кузена такі навички.
— То чого ти хочеш від мене? — запитав він.
— Інформації та матеріалів, які дозволять цього чоловіка посадити.
— Тоді ти звернувся не за адресою. Те, що ми працюємо в одній системі, не означає, що я знаю про нього все. Якби були бодай натяки на корупцію, розслідування вже почалося б. Документи, доступні лише керівництву прокуратури, є тільки в діда. І пам’ятай: у Rome Law Firm я не маю жодної влади. Думаєш, дід чи батько дадуть мені внутрішні матеріали? Навіть мій батько не мав доступу, поки не пішов у відставку і не приєднався до фірми.
Пак Ійон чітко окреслив межу, даючи зрозуміти, що допомогти не зможе.
— Я цього й очікував, просто спитав про всяк випадок. Було б дивно йти напряму до діда чи дядька. Та й навряд чи вони покажуть мені щось, чого не показують тобі, — відповів Уджін.
Ставши дорослим, Уджін не міг поводитися з дідом по-дитячому. До того ж довгий конфлікт його матері з ріднею залишив слід: він і сестра певний час взагалі не спілкувалися з материнською родиною. З Пак Ійоном, ровесником, контакт відновився швидко, але з дідом і дядьком усе було складніше.
Уджін згадав і про Уджінову сестру У-ХІ, яка легко здружилася зі старшою кузиною Пак Хійон, але все ще ніяковіла поруч із дорослими родичами.
— Будь упевненішим. Якщо попросиш, дід точно допоможе, — сказав Пак Ійон.
Він був певен: відчуваючи провину перед дочкою та її дітьми, дід не відмовить Уджіну.
— Якщо з тим чоловіком є проблеми, дід навряд чи стоятиме осторонь. До того ж він останнім часом дуже цікавиться Лі Хьонґджином.
— Дід? Хіба він не шалено зайнятий? Звідки він узагалі про нього дізнався? — здивувався Уджін.
Йому й на думку не спадало, що це наслідок його власних слів про «улюбленого співака».
— Він уже не такий зайнятий. Потроху скорочує навантаження й готується до пенсії.
Уджін згадав вік діда й замовк. Під час їхньої зустрічі після кількох років розлуки він ледь не розплакався, побачивши, як той постарів.
— Але він же здоровий? — тихо спитав він.
— Перевіриш сам, коли навідаєшся. До речі, ти впевнений у результаті другого туру іспиту?
Результати мали оголосити за три дні. Уджін просто кивнув.
— Справді? — Пак Ійон здивувався.
З огляду на графік Уджіна, сам факт проходження першого туру був дивом. Родина навмисне не казала про це дідові, щоб не тиснути.
Пак Хьонман, CEO Rome Law Firm, зазвичай не звертав уваги на тих, хто пройшов лише перший тур, якщо це не були генії або особливі випадки. Звіт про «Чхе Уджіна» дядько просто прибрав, тож дід нічого не знав.
— Тоді після результатів сходи до нього. Він буде в захваті. Судячи з усього, він підтримає будь-яке твоє рішення щодо майбутнього. Але це інше — це його гордість.
Насправді Пак Хьонман розумів вибір Уджіна стати актором і підтримував його. Якби той був ноунеймом чи мав скандали, дід би втрутився. Але Уджін працював чесно й успішно.
До того ж У-ХІ на «Золотій кулі» сказала, що мріє стати прокуроркою. Після цього Пак Хьонман кілька днів ходив щасливий, кажучи, що системі потрібні такі рішучі діти.
— А якщо ти ще й складеш іспит, дід буде на сьомому небі, — засміявся Пак Ійон.
Раптом він щось згадав, дістав телефон і поманив Уджіна ближче.
— Давай селфі зробимо.
— Навіщо? — здивувався Уджін, сідаючи поруч.
— Я кликав дівчину повечеряти, але вона відмовилася. Потішуся з неї фотками.
— Ти з кимось зустрічаєшся, хьоне?
— П’ять років знайомі, місяць як разом.
Пак Ійон обійняв Уджіна за плечі й широко усміхнувся. Побачивши результат, насупився й одразу видалив. Після кількох спроб нарешті вийшло щось пристойне — і він одразу відштовхнув Уджіна.
— Але як фото зі мною її дражнить? — спитав Уджін.
— Моя майбутня дружина — твоя фанатка.
Пак Ійон без вагань назвав дівчину майбутньою дружиною. Вони зустрічалися лише місяць, але п’ять років до того були разом у житті. Для нього це було серйозно.
— Коли вона дізнається, що сьогодні я був із тобою, її просто розірве, — злорадно засміявся він.
За кількадесят секунд прийшла відповідь.
— Одні знаки питання, — хмикнув Пак Ійон. — О, дзвонить.
— Ти ж була зайнята? — пробурмотів він образливо.
Уджін ледь стримував сміх, спостерігаючи за цією сценою. Йому було достатньо того, що майбутня родичка не антифанка, а фанатка.
Після історії з Лі Хьонґджином Уджін став інакше дивитися на фанатів і щиро цінувати їхню підтримку.
— «Це що за фото? Людина поруч із твоєю кальмарною пикою — це той, про кого я думаю?»
— Ей! Яка ще «кальмарна пика»?!
— «Ти ж знаєш, я обожнюю кальмарів».
— Саме тому в мене, мабуть, усе тіло болить, — буркнув Пак Ійон.
Уджін із подивом дивився, як кузен ніжно свариться з майбутньою дружиною. Він ніби побачив Пак Ійона з зовсім іншого боку — теплого, живого, справжнього.