РОЗДІЛ 88
— Але ж усе це все одно допомогло покращити твій імідж?
— Мій імідж і до того був не таким уже й поганим, правда? — почувши слово «покращити», Уджін розсміявся й одразу відбив репліку.
Тим часом Berry Rose активно закивали, повністю з ним погоджуючись.
— Використовувати літніх людей для підняття власного іміджу — це підло. Я, може, і не святий, але до такого лайна не опущуся, — Уджін різко відкинув чутки про «постановку».
Ніхто не знав, наскільки точний детектор брехні, але принаймні цього разу він не спрацював.
Кан Хі-Джу, яка весь цей час мовчки слухала, підняла руку.
— Я хотіла спитати тебе про це приватно, але після цієї розмови хочу поставити питання прямо зараз. Якщо не можна — виріжте потім.
Вона поглянула на продюсера, мовчки питаючи дозволу, й продовжила:
— Мені трохи ніяково про це говорити, але я вже давно роблю невеликі пожертви до фонду допомоги молоді — жертвам насильства. Керівник фонду сказав, що серед донорів є людина на ім’я “Чхе Уджін”. Уже понад три роки… Я хотіла запитати, чи це ти.
Працівники фонду не запам’ятовували всі імена, що періодично з’являлися в ощадкнижці. Але одне ім’я чомусь відклалося в пам’яті, а потім вони знову натрапили на нього в іншому контексті.
Команда фонду почала гадати: чи не той самий це Чхе Уджін, відомий актор. Оскільки Кан Хі-Джу давно з ними співпрацювала й займалася волонтерством, її попросили тихо з’ясувати це.
Якщо їхній донор кількарічної давнини справді став знаменитістю, фонд хотів підтримати його у відповідь. Зазвичай вони не знали, хто саме жертвує гроші, але якщо дізнавалися — завжди намагалися якось подякувати.
Кан Хі-Джу планувала спитати Уджіна наодинці, але після історії з Юнаком у капцях вирішила запитати публічно. Чесно кажучи, їй просто здалося правильним, щоб люди дізналися про його вчинок.
— А…
Уджін явно не чекав такого питання й розгубився. У голові спливла причина, через яку він колись почав жертвувати гроші фонду для жертв насильства.
Тоді і психіка, і тіло були в повному розвалі. Він не так хотів допомогти комусь іншому, як шукав розради в думці, що у світі є люди, яким ще гірше, ніж йому. Його заспокоювало усвідомлення, що він не один такий і що, порівняно з ними, йому все ж трохи легше.
— Отже, це правда, — Кан Хі-Джу задоволено кивнула, почувши відповідь Уджіна. Вона щиро зраділа, дізнавшись, що в неї є однодумець.
— Я… я не знаю, чи є ще люди з таким самим ім’ям, але я жертвував зовсім небагато. Тоді я по трохи відкладав гроші з приватних занять і переводив їх у фонд. Я тоді майже нічого не заробляв. Та й зараз, чесно кажучи, не так щоб багато. Це навіть згадувати не варто…
Перша пожертва Уджіна була імпульсивною. Переказавши частину заощаджень, він узагалі про це забув і згадав лише пізніше, оновлюючи ощадкнижку.
Але йому було ніяково просто зробити вигляд, що цього не було, особливо зважаючи на те, що тоді він жертвував із суто егоїстичних міркувань.
Коли Уджіну було важко, він хапався за будь-яку можливу опору. А коли чорна смуга минула, він нахабно повернувся до звичного життя й легко про це забув. Саме тому він відчував обов’язок і надалі регулярно жертвувати гроші фонду. Так само, як він сам вибрався з пекла, він вважав, що не шкода допомогти комусь іншому знайти надію.
Але тоді репетиторство було його єдиним джерелом доходу, бо він був студентом.
Гонорари за два фільми становили весь його дохід. Після переходу в DS він отримав лише епізодичну роль у Huntsman і драму «Місто тіней». За драму йому ще не заплатили, тож після приєднання до DS реальні гроші він заробив тільки на Huntsman.
І навіть ті кошти він ще не отримав, бо агентство виплачувало гроші раз на три місяці. Так, DS давали йому щомісячні аванси, але Уджіну було незручно ними користуватися.
Тому його пожертви поки що були справді невеликими. Самі ж колеги-знаменитості добре розуміли, що він має на увазі.
У будь-якому разі, від дебюту Чхе Уджіна минуло менше шести місяців. Він ще не знявся ні в одній рекламі й фізично не міг жертвувати так, як інші зірки. Зараз він міг дозволити собі лише малі суми, але саме через це йому здавалося, що він просто вихваляється, говорячи про «добрі справи» в такому місці. Йому було соромно.
— Нічого страшного. Я теж починала з таких мізерних сум, про які соромно говорити. Головне — що ти взагалі звернув увагу на таку справу, — сказала Кан Хі-Джу.
Її слова вдарили Уджіна прямо в серце, і йому стало ще ніяковіше.
— Але три роки тому ти ж був ще зовсім молодим. Що змусило тебе замислитися про таке? У моєму віці я про пожертви навіть не думала, хоча й волонтерила, — спитав Юн Чон-Шін.
Коли Уджін уже збирався відповісти, Кан Хі-Джу поклала його руку на детектор брехні.
Розгублений і шокований, Уджін інстинктивно смикнув руку назад — і цього разу всі це помітили.
Схоже, Кан Хі-Джу хотіла, щоб він показав щирість, але Уджін не зміг оцінити її добрий намір.
— Для мене це був дуже важкий період. Одного разу я йшов вулицею й побачив плакат фонду. І тоді подумав, що є люди молодші за мене, які пережили ще більше болю. Ні… усе почалося зі співчуття. Але порівняно з ними я був у трохи кращому становищі, — спокійно пояснив Уджін, додавши, що потім просто продовжував жертвувати вже за звичкою.
Люди в студії могли приблизно здогадатися, що саме пережив Уджін у той складний час.
За словами Кан Хі-Джу, він почав жертвувати близько трьох років тому. Це була надто делікатна тема. Якщо врахувати, що Blue Fit дебютували менш ніж три роки тому, виходило, що Уджін почав жертвувати ще до їхнього дебюту.
Тоді він мав би бути переповнений надіями й мріями. І той факт, що він співчував саме молоді — жертвам насильства, говорив про його минуле більше, ніж будь-які слова.
Єдиною людиною, яка цього не зрозуміла, була А-Ра.
Вона просто дивилася на нього своїми круглими очима, нічого не вловлюючи між рядків, і самозабутньо усміхалася, не помічаючи важкої атмосфери в студії.
— Будь ласка, виріжте цей фрагмент. Здається, я щойно ненароком злив своє темне минуле, — Уджін запанікував.
Він не очікував, що розмова зайде так далеко. Скільки б не обговорювали сценарій із продакшном заздалегідь, у ток-шоу з купою людей ніколи не знаєш, куди поверне розмова.
Тепер Уджін по-справжньому зрозумів, що означає бути постійно напруженим на вар’єте.
Він хотів лише помірно вдарити по Blue Fit, заспівавши Shining Star.
А в результаті ненароком натякнув на те, що саме з ним зробили тоді учасники гурту.
Кан Хі-Джу приблизно зрозуміла, чому Уджіну так ніяково, й сказала з невинною усмішкою:
— Ти нічого поганого не зробив. Навпаки — треба говорити про благодійність відкрито. Люди мають знати про добрі вчинки знаменитостей, щоб ті, хто ніколи про це не думав, замислилися й теж почали щось робити.
Наслідки насильства завжди руйнівні — і для дітей, і для дорослих.
Кан Хі-Джу не вважала себе борцем за справедливість, але через свою роль відчувала, що про це потрібно говорити.
Ведучі припинили розпитування, помітивши, що Уджіну некомфортно. Вони й так уже приблизно відчували, що саме він намагається приховати.
Кім Гу-Джин, гортаючи картки в пошуках нової теми, звернувся до А-Ра:
— Важко поєднувати навчання і роботу?
— Важко, але мені подобається те, що я роблю, тож це весело.
— Людина найщасливіша, коли їй весело. Але якщо робота — це те, що ти любиш, з часом вона перестає бути веселою, — буркнув Юн Чон-Шін.
Усі засміялися — не тому, що це було смішно, а тому, що це було боляче знайомо.
— А-Ра ж казала, що вона фанатка Чхе Уджіна, так?
— Так! Тому я й попросила в нього номер ще до зйомок, але він мені відмовив, — надувши губи, поскаржилася А-Ра.
Ведучі одразу почали її втішати й запитали Уджіна, чому він так зробив.
— Ну що такого в тому, щоб дати номер? Хіба не гарно було б піклуватися про неї, як про молодшу сестру? Хто знає, може, це була б зворушлива історія шоу-бізу.
— У мене вже є молодша сестра.
— І що?
— Мені її й так з головою вистачає.
Коли Уджін з кислим виглядом похитав головою, усі миттєво співчутливо закивали — заперечувати було нічого.
— Я ж єдина дитина. Невже я не можу спілкуватися з тобою, як зі справжнім братом?
— Я вже казав: у мене є 18-річна сестра. І якщо чесно, ми навіть не так часто спілкуємося. Краще тобі позбутися своїх фантазій про “братів”.
Ведучі кивнули. Насправді, коли за тобою постійно тягається неповнолітня й назвонює, це реально дратує.
— Правильно. Твій “оппа” існує лише у фантазіях. А-Ра, оппи — це нічого особливого.
— І молодші сестри — теж. Ніяких мрій і романтики.
— Уджін, ти не надто жорсткий? Що буде, коли твоя сестра це побачить?
— Доведеться вкласти її спати до ефіру, — серйозно відповів Уджін.
Кан Гу-Ра знову витяг детектор брехні.
— Уджін, ти вже давно тримаєш руку подалі від детектора. Давай, поклади знову й скажи це.
Уджін не одразу, але все ж поклав руку й подивився в камеру:
— Я люблю свою молодшу сестру!
Червоне світло не загорілося. Струмом його не вдарило.
Уджін стиснув кулак і тихо відсвяткував перемогу.
— Бачите! Він справді дуже любить сестру. А-Ра, здається, тобі варто здатися. Раз уже рідна сестра йому вище даху, то, може, я стану твоїм оппою? — Юн Чон-Шін загрався, розширивши очі й нахиливши голову.
Але А-Ра виглядала розчарованою й навіть не глянула на нього.
— Не в цьому справа. Просто мені стало з ним якось близько, бо в мене теж прізвище Чхе.
— О? У тебе теж Чхе? То тебе звати Чхе А-Ра?
— Ні.
Щойно зайшла мова про імена, обличчя А-Ра напружилося. Вона явно хотіла змінити тему.
— А-Ра — це сценічне ім’я. Насправді її звати інакше.
— Не кажи!
— У-Ра! Чхе У-Ра!
Справжнє ім’я А-Ра — У-Ра. Саме по собі ім’я було нормальне, але проблема була в прізвищі Чхе.
Коли Чхе У-Ра в дитинстві представлялася, люди починали гратися словами й казали:
«Чим будемо наповнювати?»
Через це в неї з’явився комплекс, і вона взяла сценічне ім’я А-Ра замість Чхе У-Ра.
Знаючи, що А-Ра ненавидить своє ім’я, Да-Йон навмисне ляпнула його вголос.
А-Ра ледь не розплакалася й відкрито показала своє невдоволення, але майже ніхто не звернув уваги на напругу між дівчатами.
Бо в ту саму мить, коли всі почули ім’я «Чхе У-Ра»,
червоне світло детектора брехні під рукою Уджіна почало безперервно блимати.