РОЗДІЛ 74
Пак Хьонман хвилювався, що після нової серії дорами у Пак Инсу може схопити серце. Але до кінця епізоду вона була, навпаки, збуджена й захоплена.
— Сучасні дорами вже як кіно. Фінальна сцена була крута, правда?
— Ага. Раніше я дивувався навіть криво намальованим CGI-качкам у басейні, а це вже зовсім інший рівень. Хоча все одно — Уджіну, мабуть, дісталося на зйомках.
Подружжя було на сто відсотків переконане, що сцену з Уджіном зробили на комп’ютері. Тому вони щиро раділи гарним відгукам про ефектний момент. І водночас їм ставало сумно, коли вони уявляли Уджіна, підвішеного на тросах у повітрі. У зйомках вони не тямили, але знали: троси — це пекло.
— До речі, Луї навів мене на одну ідею для дизайну, — сором’язливо усміхнулася Пак Инсу, дістаючи альбом для ескізів.
Вона швидко накидала малюнок. Застібка намиста складалася з десятків дрібних квадратних підвісок і виглядала дуже вишукано.
— Довжина буде оперна, — пояснила вона. — З цією застібкою можна носити в один або два ряди. А ще можна зробити ларіат, просто переставивши застібку в середину. Як тобі?
Пак Инсу давно була самоучкою-ювеліркою, і дуже талановитою. Вона вигравала конкурси, тож навіть чорновий ескіз не варто було недооцінювати.
— Хм. Неочікувано, але одразу видно, що це твоя робота.
— Що не так із моїм дизайном? — вона прекрасно знала свої мінуси, але вдавала ображену.
— Він ефектний… іноді навіть занадто. Загалом чисто, але по застібці одразу зрозуміло, що це ти. Власний стиль — це добре. Трохи підшліфувати — і буде шикарно.
— Ти не вважаєш, що це схоже на Луї? Він виглядає слабким і викликає бажання захистити, але насправді сильніший за всіх. Я хочу показати різні сторони людини і те, як вона змінюється.
Після того як Пак Инсу почала дивитися фільми й дорами сина, вона навчилася чітко відрізняти Уджіна від його ролей. Тепер вона вже не панікувала, бачачи його на екрані. Навпаки — із задоволенням аналізувала персонажа й обговорювала це з сином.
— Це навіть більше схоже на самого Уджіна, ніж на Луї. Він настільки добре виглядає, що відділ маркетингу постійно хоче зробити його моделлю, — усміхнувся Чхве Мінву. — Мене через це вже ставлять у дуже незручне становище.
— Я й від інших таке чую. Дизайнери теж кажуть, що хочуть бачити Уджіна моделлю нового бренду. Мені кожного разу смішно, коли кажуть, що я схожа на Чхе Уджіна.
Вони не розкривали, що Уджін — їхній син. На весіллі були лише кілька членів ради директорів, близькі друзі Чхве Мінву. Вони знали його позицію й мовчали.
Тому співробітники знали лише, що у Пак Инсу є син і донька. Їй постійно казали, що вона схожа на Чхе Уджіна, й питали, чи не родичі вони. Вона ніколи не підтверджувала і не заперечувала. Просто відповідала:
— Мені часто так кажуть.
Вони мовчали, бо надто багато працівників активно проштовхували ідею зробити Уджіна моделлю. Особливо для нового бренду, орієнтованого на молодь. Для дизайнерів Уджін був музою.
Якби всі дізналися, що він їхній син, компанія автоматично вирішила б, що модель уже визначена. Але вони не хотіли навішувати на Уджіна свої бізнес-очікування. Було б чудово, якби він погодився сам. Але не через родинні зв’язки.
— Ми ж не зможемо приховувати це вічно. Може, краще сказати зараз?
— Не вічно. Але не зараз. Я не хочу забирати в Уджіна свободу вибору. От коли він стане ще популярнішим — тоді й спитаємо: «Сину, хочеш стати моделлю нашої компанії?».
На відміну від тривог Пак Инсу, Уджін реально добре тримався. Вона погано орієнтувалася в інтернеті, але навіть їй траплялися переважно позитивні статті про сина. Людям він подобався — це було видно без копання.
Луї став одержимістю дизайнерів у її компанії. Його хвалили щодня — і за гру, і за зовнішність. Пак Инсу відчувала гордість і полегшення, але й хвилювалася: чи не тисне на нього весь цей успіх.
Звісно, у глибині душі вона хотіла, щоб син кинув акторство й зосередився на навчанні. Але це було не її рішення. Вона вже колись пішла проти волі батька — тепер настала черга сина. І цього разу вона програвала.
— Нехай сам вирішує, у якій рекламі зніматися. Так само, як сам обирає ролі, — сказав Чхве Мінву.
Пак Инсу щиро усміхнулась і кивнула.
Ухі мовчки дивилася на батьків і заховала руки за спину. Вона вже знайшла бекстейдж-відео після серії й навіть вбігла до вітальні, щоб розповісти. Але передумала.
Хай батьки сьогодні сплять спокійно. Мама, може, й не побачить, а от тато дізнається завтра. Тож немає сенсу псувати вечір заздалегідь. Ухі так само тихо повернулася до кімнати.
Починаючи з шостої серії, «Місто тіней» офіційно обійшло «Володаря Блакитного замку». За рейтингами, популярністю й кількістю повторів це вже була дорама номер один у слоті середа–четвер.
Кожна серія викликала нові емоції, а глядачі з азартом ловили натяки й передвісники сюжету.
Разом із хайпом увагу привернув і стиль Луї. Звичайні джинси й футболка — нічого особливого. Але коли це носив Чхе Уджін, образ переставав бути буденним. Якщо сказати грубо — він виділявся навіть у шльопанцях і розтягнутих спортивках.
Одяг був простий, без брендів, куплений стилісткою вручну. Саме тому глядачам це зайшло: здавалося, що так може вдягтися будь-хто. І водночас — це виглядало шикарно. Люди хвалили стилістку за те, що вона реально «вклала душу».
У центрі уваги був не лише Уджін. Кан Мінхо в ролі раціонального до мурашок Чхве Джуна і Пак Йон’а у ролі Лі Юра — сильної жінки між двома дивними чоловіками — теж різко додали в популярності.
Хоч сюжет і крутився навколо любовного трикутника, більшість глядачів шиперили Луї та Лі Юра. Їх називали «молочною парою», але іронія була в тому, що навколо них завжди була кава. Тож з’явилася нова назва — «лате-пара».
Головним двигуном рейтингу стала сцена втечі Луї, показана в прев’ю наприкінці п’ятої серії. Вона виглядала як кадр із повноцінного фільму.
У шостій серії рейтинг злетів до 24%.
Глядачі помітили, що кадри в серії відрізнялися від промо й прев’ю. Сцена виявилася значно жорсткішою й насиченішою, ніж очікували. Це тільки посилило ефект.
Після виходу бекстейджу стало відомо, що в прев’ю використали репетиційні кадри. Тобто усмішка Луї була реальною усмішкою Чхе Уджіна. Фанати вирізали цей момент і зберігали окремо. Уджін майже ніколи не усміхався на екрані — і ця рідкість була для них справжнім подарунком.
Але не все було райдужно.
З несподіваного боку посипалася критика. Команда «Володаря Блакитного замку» в інтерв’ю заявила, що зйомки були небезпечними, а безрозсудство режисера могло коштувати актору життя.
Почався скандал.
«Це що, авторський стиль? Божевільний авторський стиль заради рейтингів?!»
«Жадібність режисера Пак Чонхьока призведе до смерті актора?»
«Де межа акторської гри? Залишилось тільки з літака стрибнути».
«На відміну від інших, команда “Блакитного замку” дбає про акторів! Безпека — перш за все!»
Найбільше дісталося режисеру Пак Чонхьоку. З огляду на його репутацію, люди вирішили, що це чергова його витівка.
Втім, у бекстейджі Уджін виглядав щасливим, тому валити все лише на режисера було складно.
З’явилися й ідіоти, які писали, що Уджін з’їхав з глузду заради слави. Але їх швидко заглушили довгі, аргументовані коментарі на його захист: мовляв, йому не треба було так ризикувати, щоб стати відомим.
Інтернет перетворився на поле бою.
Фанати Уджіна vs. тролі.
Але поступово ситуація змінилася, коли підтягнулися фанати акторів, які раніше постраждали від Пак Чонхьока. Вони вивалили всі його старі гріхи.
У підсумку безрозсудство Уджіна списали на наївність новачка. Він ризикнув сам, був сміливим і професійним — але фанати сподівалися, що надалі він буде обережнішим.
Невдовзі DS Entertainment опублікувала офіційну заяву.