РОЗДІЛ 30
— Чорний — завжди правильний вибір. І до того ж костюм Zegna, — сказала Хван І-Йон, примруживши очі й оглядаючи Чхе Уджіна, який був повністю готовий до прев’ю-показу.
Побачивши його в образі, що на сто відсотків відповідав її смаку, вона відреагувала надто емоційно — Уджін виглядав засліпливо.
Сам же Уджін стояв, ніби його прибили до підлоги.
— Тобі не здається, що це занадто? — тихо спитав він.
Про люксові бренди він знав небагато, але ціну костюма Ermenegildo Zegna знав добре. Його серйозно турбувало, чи зможе він у такому взагалі сходити в туалет.
— Це sartorial-лінія, не така дорога, як ти думаєш.
Крім того, це спеціальний спонсорський лук від Пак Сі-Йон.
Тобі треба лише гарно виглядати й нормально сфотографуватись.
— Я про те, що не впевнений, що виглядатиму гідно.
Хван І-Йон втупилася в нього, а потім із нахабною впевненістю видала:
— Слухай уважно, Чхе Уджін.
Ти коштуєш набагато більше, ніж будь-які шмотки за кілька мільйонів вон.
Та це костюм має бути вдячний тобі за те, що ти його носиш.
І що з того, якщо забрудниш? Тканина топова, відпереться.
Я все одно пратиму його перед поверненням. Чого ти боїшся?
Вона легенько вдарила його по руці й усміхнулася.
Начальниця сказала — значить, крапка.
Коли Уджін, трохи набравшись упевненості, розправив плечі, Хван І-Йон голосно розсміялася.
— Але… я ж виглядатиму занадто помітно, — обережно додав він.
Режисер Мун запросив його особисто, але Уджін не думав, що хтось звертатиме увагу на актора з другорядною роллю.
Мун Син-Квон сказав лише «одягнись добре» — і все.
Тож Уджіну було ніяково так старатися, ніби він розраховував на увагу.
Він навіть загуглив прев’ю-покази й подивився, як одягалися інші актори.
Усі — максимально просто.
— Ти просто не знаєш, але майже всі вони в люксі, — сказала Хван І-Йон. —
Пак Мін теж у костюмі з цієї ж лінії. Ти не виділятимешся.
— Але ж він головний актор.
— А ти — геніальний актор другого плану.
Не має значення, головна роль чи ні.
Головне — виглядати впевнено.
У тебе все добре, але інколи тобі бракує впевненості.
Це зауваження застало Уджіна зненацька.
— Я просто реаліст, хіба ні?
Він завжди вважав себе прагматиком.
І лише зараз усвідомив, що це можуть сприймати як невпевненість.
— Я так не думаю.
З точки зору Хван І-Йон, Уджін погано знав самого себе.
Він майже не сидів в інтернеті й не знав, що «Невідомий актор» уже на слуху завдяки кільком кадрам і схвальним рецензіям.
— Є різниця між скромністю й відсутністю впевненості.
І зараз не час бути скромним.
— Але й пихатим бути не варто.
Я розумію, що ти маєш на увазі, але це не той час і не те місце.
На церемонії нагород — без питань.
Але не сьогодні.
— Ти точно не хочеш його вдягати?
— Одягну іншим разом. Коли це буде доречно.
Хван І-Йон зітхнула, поплескала його по плечу й кивнула.
— Добре. Тоді беремо щось подібне.
М’яке. Сексуальне.
— Я тобі довіряю.
— Це так поводиться людина, яка мені довіряє?
Вона пожартувала, погрожуючи кулаком, і відправила його перевдягатися.
Здавшись із Zegna, вона почала підбирати образ, максимально близький до костюма Пак Міна.
Тим часом у пресі вже почали з’являтися статті, де порівнювали Пак Міна і Чхе Уджіна.
Журналісти передбачали жорстку боротьбу за титул «найкрасивішого чоловіка Кореї».
На думку Хван І-Йон, це було смішно.
— Як вони взагалі сміють порівнювати його з Пак Міном?
Вона добре пам’ятала момент, коли вперше побачила Уджіна.
Саме тоді вона вперше зрозуміла, що таке справжнє сяйво зірки.
Раніше він був необробленим каменем.
Тепер — відшліфований коштовний камінь.
— Ми чітко покажемо, хто кращий.
Уджін здригнувся, коли відчув холодок уздовж спини, знімаючи сорочку.
***
Приїхавши на підземний паркінг кінотеатру C, Уджін одразу подзвонив режисеру Муну.
— О, Уджіне, ти вже тут?
— Так, я на паркінгу. Куди йти?
— Підіймайся VIP-ліфтом на десятий поверх. Я чекатиму.
— VIP… ага, бачу.
Перед ліфтом стояли чотири гіди.
Щойно Уджін підійшов, двоє звернулися до нього:
— Для знаменитостей — сюди.
Вони його не впізнали, але прийняли за актора.
Хо-Су показав запрошення, і гід передав по рації:
— Чхе Уджін піднімається.
Двері майже зачинилися, коли раптом знову відкрилися.
Увійшла група з трьох осіб.
І Уджін побачив Пак Міна.
Їхні погляди перетнулися.
Уджін першим вклонився — досвід і статус.
Менеджерам Пак Міна він лише кивнув.
Холодна аура Пак Міна вбивала будь-яку розмову.
Пак Мін, на відміну від Уджіна, не був спокійний.
Хто це, чорт забирай?
Він не знав жодного настільки красивого актора.
І що гірше — цей чоловік виглядав краще за нього.
Менеджери Пак Міна дивилися на Уджіна із захопленням.
Це його добило.
А ще — одяг. Дуже схожий.
Коли ліфт прибув, Уджін і Хо-Су зробили крок назад.
Пак Мін виштовхнув своїх менеджерів і натиснув кнопку закриття дверей.
Він навіть відсунув руку гіда, вдавши, що це випадково.
Усе відбулося миттєво й виглядало природно.
— Це… не Уджін? — пробурмотів режисер Мун.
Він збирався зустріти когось з обіймами, але побачив Пак Міна.
Його ентузіазм згас.
Він просто поплескав Пак Міна по плечу.
А потім двері ліфта знову відчинилися.
Уджін вийшов.
У холі здійнявся шум — а потім тиша.
Пак Мін обернувся й побачив його.
І зрозумів.
Лихвар А.
Актор без імені.
Режисер Мун буквально відштовхнув Пак Міна й пішов до Уджіна.
— Чому цей хлопець щоразу виглядає краще, ніж раніше?..
Він бачив його два тижні тому — і той уже був іншим.
Після армії — худий, із грубою шкірою, коротко підстрижений.
А тепер — інша людина.
Здоров’я, постава, рухи, догляд — усе зійшлося.
— Ви завжди добре до мене ставилися, режисере.
— Бо ти цього вартий.
Мун Син-Квон усміхнувся й потягнув його за руку.
— Ходімо до фотостінки.
Пак Мін залишився позаду, стискаючи зуби.
— Невідомий актор прибув, — гучно оголосив режисер.
Спалахи. Камери.
Жарт про «кальмара» раптом перестав працювати.
Сьогодні кальмаром був Пак Мін.
І дата виходу Death Hill була вже зовсім близько.