Через цей епізод із маленьким хлопчиком, його щирість та деякі зміни у власних почуттях, у Ся Ань з'явилися нові ідеї щодо Чжу Бай Сюе.
Як і сказав маленький хлопчик, Ся Ань вирішила запросити сім'ю Чжу Бай Сюе жити разом з нею.
Подружжя Чжу за своєю суттю були хорошими людьми. Вони були чесними, працьовитими людьми, які любили дітей.
Якщо в домі буде на дві людини більше, діти отримають більше любові, а Чжу Бай Сюе, донька оригінальної власниці тіла, зможе жити краще.
Таким чином, у дитини не виникне образи в серці, коли вона дізнається правду...
Залишалося лише питання щодо Ся Сінченя та Чжу Бай Сюе...
«Що?! Сяо Сін, у тебе є сестра-близнючка?!»
Ся Ань не стримала сміху, побачивши такий здивований вираз обличчя Ґу Шумо.
Правильно, Ся Ань придумала ідеальне рішення.
А саме: сказати, що Чжу Бай Сюе і Ся Сінчень — близнюки (хлопчик і дівчинка). Таким чином, обидва вони будуть її дітьми.
Шкода лише, що її розумний слухняний син вже знав правду, інакше було б чудово, якби він ніколи не дізнався цієї правди і справді думав, що вона народила близнюків.
«Не дивно, що ви останнім часом постійно змушували мене відходити, коли говорили пошепки. Ось у чому справа...»
Ґу Шумо тихо пробурмотів.
Останнім часом дивна поведінка Ся Ань і Ся Сінченя, які постійно відсилали його, дуже засмучувала маленького Ґу Шумо.
Тепер, коли він зрозумів, у чому справа, Ґу Шумо одразу зрадів.
Він схвильовано подивився на Ся Сінченя і радісно запитав:
«Сяо Сін, ти бачив свою сестру-близнючку? Вона схожа на тебе? Вона...»
На цілий потік питань від Ґу Шумо Ся Сінчень справді не міг відповісти.
Мало того, що він не бачив тієї сестри-близнючки, Чжу Бай Сюе, про яку ходили чутки, то навіть якщо б і бачив... він не був настільки безсоромним, щоб так легко брехати.
Адже він справді розумів, що Чжу Бай Сюе справді, справді, справді не була його сестрою-близнючкою.
Між ними не було жодного кровного зв'язку.
І...
Він був дуже засмучений, чому він повинен бути молодшим братом серед близнюків.
Гаразд, хоча його мама-фея сказала, що Чжу Бай Сюе вища за нього, і вміє краще піклуватися про людей, і безсумнівно буде хорошою сестрою.
Але він все одно був незадоволений, а-а-а-а-а.
Ся Ань із посмішкою доторкнулася до голівки Ґу Шумо, який виглядав, ніби в нього вселився «Довідник сто тисяч чому», і жартівливо сказала:
«Сяо Цань, сьогодні ми їдемо за Сяо Сюе, ти можеш поїхати з нами і побачити її особисто».
Почувши це, Ґу Шумо одразу оживився.
«Я, я теж можу поїхати???»
Дивлячись на такий дурнуватий вигляд Ґу Шумо, Ся Ань навмисно сказала:
«Звісно, хіба ти не хочеш?»
Очі Ґу Шумо засяяли, він стиснув свої маленькі кулачки і радісно сказав:
«Хочу! Звичайно, хочу! Донька сестри-феї! Вона, мабуть, маленька сестра-фея!»
Виглядало так, ніби не Ся Ань і Ся Сінчень збиралися зустрічати родича, а він сам.
Чим більше Ся Ань дивилася на такого схвильованого та щасливого Ґу Шумо, тим більше їй хотілося подражнити його.
«Але, Сяо Цань, коли ми визнаємо Сяо Сюе, ім'я Сяо Цань більше не належатиме тобі».
Почувши слова Ся Ань, Ґу Шумо одразу ж застиг, дивлячись на Ся Ань із розгубленим виглядом. Через деякий час на обличчі цього дурного хлопчика нарешті з'явився вираз небажання.
«Гаразд, тоді, тоді нехай буде для сестри-феї...»
Дивлячись на небажання маленького Ґу Шумо, Ся Ань відчула, що це дуже цікаво.
Раптом у неї виникла хитра думка: що цікавого станеться, якщо поселити разом цих трьох маленьких дітей: майбутню другорядну героїню, справжнього головного героя і головного антагоніста?
Чи виникне якась інша хімічна реакція, якщо цей маленький справжній головний герой зараз називає маленьку другорядну героїню «сестрою-феєю»?
Чим більше вона думала, тим більше Ся Ань відчувала, що виховувати трьох дітей — це справді чудово!
«Ха-ха, наш Сяо Цань такий розумний».
Ся Ань погладила маленького Ґу Шумо по голівці, а потім перевела погляд на свого слухняного сина.
Сьогодні її слухняний син був набагато тихіший, ніж раніше.
«Сяо Сін, що з тобою? Ти в порядку?»
Ся Ань лагідно подивилася на маленького хлопчика і тихо запитала.
«Сяо Сін, мабуть, збожеволів від радості!»
Маленький хлопчик ще не встиг відповісти, як Ґу Шумо вже закричав.
Почувши слова Ґу Шумо, Ся Сінчень безмовно закотив очі на Ґу Шумо.
«Я просто боюся... що я їй не сподобаюся».
Ся Сінчень заплутано пробурмотів, але все ж не зміг вимовити слово «сестра».
Однак маленький хлопчик говорив правду. Відтоді, як він дізнався, як сильно його мама-фея його любить, цей маленький хлопчик, за принципом «любити собаку господаря», захотів бути кращим до рідної доньки своєї мами-феї.
Тому в нього зовсім не було ревнощів чи бажання боротися за увагу.
Маленький Ся Сінчень думав лише про Ся Ань.
Тому він, будучи таким маленьким, завжди хвилювався: що робити, якщо «сестра» його не полюбить?
Тоді його мама-фея засмутиться, а-а-а-а... Цей менталітет постійно турбував його, змушуючи його бути трохи «боязким».
Дивлячись на такого напруженого і невпевненого в собі маленького хлопчика, Ся Ань ще не встигла втішити свого слухняного сина, як Ґу Шумо почав галасувати.
«Фу, Сяо Сін, чого ти боїшся? У тебе ж така гарна репутація серед дівчаток, я не бачив жодної дівчинки в нашому класі, якій би ти не подобався. Я ще чув, що дівчатка з інших класів теж люблять тебе, цю маленьку знаменитість. А ще, того разу, коли хлопці з класу, заздрячи тобі, побилися з нами, дівчатка з усього класу ледь не...» - з'їли тих хлопців.
Ґу Шумо, не стримуючись, вибовкав усі «пікантні новини» про маленьку зірочку. Однак він не встиг закінчити ці «пікантні новини» про маленьку зірочку, як Сяо Сін, з почервонілими обличчям і вухами, закрив йому рота.
«Замовкни! Великий дурень!»
Ся Сінчень міцно затис рота Ґу Шумо, постійно поглядаючи на Ся Ань.
Побачивши, як усмішка Ся Ань стає все більш глузливою, обличчя маленького хлопчика почервоніло ще більше, наче він був запарений, і, здавалося, від нього йшла пара.
«Мамо, не слухай цього великого дурня, він каже дурниці».
Говорячи це, Сяо Сін з винуватістю не наважувався подивитися в очі своїй мамі-феї.
«Ммм-ммм-ммм!» - Сяо Сін, відпусти!
Ся Ань дивилася на цю сцену, на те, як двоє маленьких хлопців так близько сварилися, і відчувала тепло в серці.
Сюжет був повністю змінений нею.
Характери двох маленьких хлопців також були зовсім іншими, ніж у книзі.
Ґу Шумо, справжній головний герой, який мав бути хитрим, підступним, похмурим і ніжним лише до головної героїні, тепер, ха-ха, перетворився на «великого дурня», який не стримувався у словах.
Зараз він був веселим, сонячним, постійно яскраво посміхався, виглядаючи як маленьке сонечко.
Він міг приносити радість і тепло.
А той, хто мав бути одержимим до патологічного божевілля, тепер теж був абсолютно іншим.
Нинішній Ся Сінчень був дуже здоровим. Хоча його характер не був таким оптимістичним і веселим, як у Ґу Шумо, він все одно був доброю, слухняною і дуже порядною дитиною.
Усе було змінено непомітно.
Їй більше не потрібно було хвилюватися, що майбутнє, описане в книзі, знову повториться.
І не потрібно було хвилюватися, що великий бог Сюжету та ореол головної героїні будуть надто сильними.
Тепер вона вірила, що навіть якщо ореол головної героїні буде дуже сильним, ці двоє її дітей, о, ні, троє.
Вони точно не будуть такими, як у книзі.
Опам'ятавшись, Ся Ань посміхнулася, дивлячись на двох маленьких хлопців, які все ще гралися, в її очах сяяли зірки.
«Гаразд, поїхали за Сяо Сюе».
«Гаразд, мамо, ходімо».
«Ура! Ходімо за сестрою-феєю!»
Вона знову сіла в машину, прямуючи до будинку доньки оригінальної власниці тіла.
Проте, цього разу все було зовсім інакше, ніж минулого разу.
Цього разу з нею були не лише вона і Сюй Тяньтянь, але й двоє маленьких хлопців.
І їхні особи були незвичайними: один — маленький головний герой, інший — маленький антагоніст.
Непомітно, вона відчула нове очікування щодо спільного життя цієї трійці дітей у майбутньому.