Розділ 212 — Очки Заслуж
Що стосується дівчини Бессіти, Лейлін давно вже закинув її на заднє місце.
Хоча вона наперед задумала щось проти нього, він вже покарав її за все, що вона наробила.
Тепер, коли вони урегулювали борги між собою, чи зможе ця дівчина врешті-решт вижити або ж померти, буде залежати від її успіху. Як вона тепер пов'язана з Лейліном?
Сади Чехих Сезонів, вхід в таємний простір.
Будівлі були щільно оточені великими платиновими воротами, які стояли перед входом у таємний простір.
Поруч з входом в таємне місце стояло два ряди магів і послушників.
Перед ними був обмінний пункт, де вони могли обміняти свої окуляри заслуг.
Сади Чехих Сезонів забирали частину їх речей у внесок, а решта залишали їм. Тим не менш, хоча все було влаштовано таким чином, вони ще воліли обмінюватися своїми окуляри заслуг на ресурси так їм необхідні або ж для магічні кристали заради зручності.
Всі ці речі можна було обміняти в цьому місці.
Тому Лейлін підрахував, що коли виключив здобич чарівниками - прихованими, то 50 чи шістдесят відсотків з них накопичується садом Четрих Сезонів.
*Свист!*
У цей момент, перед платиновими воротами застромився яскраво-червоне світло.
Здавалося, що промінь червоного світла мав власний розум і кинувся до мага.
— Відтягніть його!
Маг-захисник вийшов вперед і махав рукою.
Двоє чоловіків, одягнені в металеву броню з накладеними рунами, намагалися схопити і відтягнути мага.
—Ах! Ні!
Маг відчайдушно закричав. У цей момент, два вогні розміром з кулак вже були вкинуті на цих закутаних у броню людей.
*Бум!
Полум’я охопило всю область, а теплові хвилі постійно виходили назовні і пригиналися навколо магів.
Коли полум'я розвіялось, дві броновані фігури все ще стояли на тому ж місці без найменших подряпин. Навіть на поверхні них ніхто не міг помітити жодної вм’ятини.
— Напад на правоохоронні органи, ще один злочин на його голову! Виведіть його звідси!
Вираз Маґа Захисника був крижаним. За його командою дві броновані фігури пішли вперед і подушили противникого мага.
— Как жаль! Цей маг точно намагався таємно щось пронести і навіть думав про обман... — Казав маг, який стоїть поруч з Лейліном.
Лейлін кивнув головою. Він знав, що всі ресурси у таємному просторі в долині Векової Річки мають свою особливу ауру, яка зникне, як тільки ресурсів попадуть на зовнішній світ. Хоча це не вплинуло на будь-яку з властивостей ресурсів, світлі маги за допомогою цієї аурої створили сенсорне закляття.
Якщо якісь чарівники намагалися таємно пронести ресурси з таємного простору, то сенсорне заклинання відразу ж виявляло особливу ауру навколо мага.
Тому, Сади Чехих Сезонів та інші організації Св. Магів і розробили цей заклинання. Ніхто й досі не зміг проштовхнути його.
Лейлін знав про цей заклинання, тому він і не хотів, щоб під час попередньої операції пелюстки квітів Чорної Мандали стали його нагородою і замість них отримав всі магічні кристали.
- Ласкаво просимо маг Лейлін!
Пройшовши через різні будинки, Лейлін прийшов до зону, де працювали правоохоронні органи.
Цього разу, Долорін особисто зустрів його.
На цей раз він добре віднісся до нього, і все це виглядало, ніби він вибачався.
Коли Лейлін прийшов сюди раніше, Долорін припустив, що Ляйлін був простим магом, якого просто переслідували. Його призначили в таке місце, як Зона 13, і вважали, що він не проживе там кілька днів, переходячи у ще
один пустельний труп. Тому він погано до нього віднісся і вигнав, ніби відганяв неприємності, здатні викликати чуму.
Завдяки різним досягненням, отриманим від Лейліна в бою, Долорін не міг відступити назад.
Господи! Навіть він був сильніший за напівелементального мага. Але Лейлін, переміг майже дюжину магів такого ж рівня за півмісяця.
Нещодавно Лейліна перевели до штаб-квартира, що розташована біля входу. На основі цього перекладу він, мабуть, вже зайняв високе становище.
Серед тих, хто підписав указ про переклад, були високопоставлені особи, що високо відгукувалися на нього.
Це означало, що Лейлін не один і мав підтримку. Дуже сильною підтримкою!
Долорін вже шкодував про своє минуле ставлення до Лейліна, тому вийшов особисто привітати його, сподіваючись поліпшити свої стосунки з ним.
- Віце-руководець правоохоронних органів Долорін. Давно не бачилися.
Лейлін злегка кивнув. Він вже був дорослим, і здається, великим ентузіастом, що спонукало Долоріну почуватися трохи комфортніше.
Хоча він знав, що це лише вчинок, Долорін був здивований.
Магі зазвичай були дуже антисоціальними людьми. Окрім досліджень і навчання в лабораторіях, вони не брали участі у зустрічах та зв’язках.
Тому в подібних ситуаціях маги були дуже жорсткими. Люди типу Лейліна, молоді і могутні, та соціально компетентні, наче походили на інший вид магів.
Долорін у своєму серці вигукнув, що він був « ненормований », вважаючи, ніби з Лейліном буде важко домовлятися.
Відправивши такого мага, як він повояші, мабуть, він заплатить велику ціну, незрівнянну з звичайними чарівниками. Раніше Долорін дуже суворо вчинив з Лейліном і тепер не хотів накликати на себе гнів мага, якого перед тим чекало яскраве майбутнє.
Ці думки пронеслися в його голові, але обличчя Долоріна залишалось незмінним і на його губах розплилася усмішка.
- Маг Лейлін! Ваша кількість оцінок заслуг надзвичайно велика, тому я особисто приніс його Вам, і Долін простягнув Лейну медалій.
Лейлін простягнув руку.
З огляду на розміри медаль видавалась досить важким, і це означало, що вона була виготовлена з особливої сплаву високої щільності. Крім того, на дотик медаль здавалася крижаною.
На лицьовому боці медалі було представлено емблема Садів Чехох Сезонів, а ззаду стояв маленький екранчик.
На екрані був напис « Лейлін Фельєр. Очки заслуг: 563. Стан: заблоковано!»
— На цій медалі зафіксована ваша особиста аура духовної сили. Крім вас, ніхто інший не зможе скористатися нею. Якщо ви хочете скористатися окулярами заслуг, то спершу вам потрібно розблокувати їх... — Так, — пояснив лікарка Долорін.
— Ох? — Почувши пояснення Лейліна, він послав трохи духовної сили в медаль.
*Ка-ча!* У той же час, пролунав звук відкриття і по медалі затруїлося світло.
Це світло складалося з тонкого темно-зеленого шару. Хоча він був яскравим, але не настільки пронизливим і пожер у себе медаль.
Через кілька хвилин, коли світло зникло, слова на екрані медалі змінилися.
Ім’я і кількість окулярів залишається тим самим, але червоні слова « Заблоковано » змінились на зелене ‘ відкрите ’
— Хух, дійсно зручно, — здивувався Лейлін. У світі магів духовна сила кожної людини унікальна і може використовуватися як пароль. Отже, такий механізм був дуже популярним. Він не поступався навіть сканування сітківки ока в його попередньому світі, але даний спосіб був набагато зручнішим.
ви ще не були в нашому обмінному центрі? Там є багато рідкісних товарів. Ви володієте великою кількістю окулярів заслуг і змушуєте мене заздрити, - вимовив Долорін.
— Правда? Тоді я дійсно повинен піти і подивитися, - посміхнувся Лейлін. Долорін природно не імпульсивно про це розповів, але здавалося, він намагався загладити свою минулу ворожість по відношенню до нього, наче збираючись здійснити це через обмінний центр.
Зрештою, він вже не повертався до організації досить довго. Він знав, що навіть якщо він і буде обмінюватися ресурсами під час війни, все одно залишаться речі, які не можна обміняти на окуляри заслуг. Треба було довести, що ранга і особистість були обов’язковими. Крім того, було запропоновано різні пільги і залежали від тих, хто витрачає окуляри заслуг.
Очевидно, що віце-руководець правоохоронних органів мав рангом набагато вище, ніж Лейлін.
— Ха ха, звичайно. Ми підемо туди прямо зараз.
Долорін дуже посміхнувся, хоча насправді його серце билося від болю! Навіть у нього, з його високим рангом, була межа того, скільки окулярів він може витратити щомісяця. Як тільки ця межа досягнеться, йому доведеться витрачати свої окуляри заслуг у повному розмірі без будь-яких пільг та знижок! Коли Лейлін дивився на ставлення, то порівнював себе з тим, що сьогодні він повинен буде віддати велику компенсацію своїм окулярам.
Оскільки слова вже не повернути, Долорін мав можливість привести Лейліна в обмінний центр садів Чехих Сезонів.
Обмінний центр був величезним білим будинком, з конічним дахом. Криві були гарно зображені на будівлі, і навколо нього танцював божественний світло від захисного заклинання, що охороняє цей будинок, а це змушувало людей зупинятися біля будинку та милуватись ним.
За допомогою Долоріна Лейлін спокійно увійшов всередину без будь-яких проблем.
Пройшовши крізь чистий білий прохід, Долін привів Лейліна в зал, подібний до торговельного залу у садах Четрих Сезонів.
— Обмін окулярів, які приносять Сади Четрих Сезонів. Усі члени альянсу мають світлих магів Тут ви зможете знайти цінні ресурси, які не обмежені лише нашою академією, але також високорівнені знання і навіть деякі екзотичні предмети.
Долорін продовжував, але Лейлін вже був осліплений великим екраном, вискочившиv перед його очима.
Порівняно з обмінним центром в Садах Четрих Сезонів, кількість і рідкісні ресурси виявилися набагато вищими.
Криштальні частинки, які він міг придбати в садах Чехих Сезонів, тут могли закуплятися оптом. Тут він міг купити стільки, скільки хотів би!
Також були рецепти багатьох дорогоцінних зелень, які допомагали прориватися магам через вузькі місця. Вони стояли на виду, і змушували очі чарівників зупинятися на них.
— У цьому місці всі віце-призначені мають особливі привілеї і можуть обмінюватися речами з 10% знижкою! - Він махав рукою Долорін. Він виглядав дуже щедрим.
Він підійшов до стійки і постукав у скляне вікно, — видайте все, що він хоче за мій рахунок та по моєму квоті. Ви зрозуміли?
Лейлін пішов за ним і прошепотів, — я не зможу стриматися!
https://literna.net/uk/books/118-chornknizhnik-u-sviti-mahiv