Розділ 21 Крофт
Після закінчення промови послушники були трохи схвильовані.
- Що тепер? Як же нам вибирати? - Засмучений сказав Бейрут.
- Платити безумовно краще, ніж не платити! Це здоровий глузд.
- А у вас що, ще є зайві магічні кристали? - Розгублений запитав Лейлін.
- У мене є тільки один кристал... Моя сім'я принесла 1000 солдатів в жертву, щоб отримати 2 кристали...
« Так, цінність магічних кристалів виявилася вищою, ніж я очікував. Добре, що я забрав кристали у Оуріна, мені дійсно пощастило. "
« Це не зовсім так. Чорнобильські острови відомі так само, як безпліддя. Магічні кристали там трапляються дуже рідко, чому їх цінність набагато вища за тут!»
- Кожен сам повинен вирішувати, як йому вчинити, - сказав Лейлін Бейруту.
- Добре! Отже, Рейнор підійди до мене, - сказав старий. - Що ти вибираєш?
- Я... У мене більше немає магічних кристалів... Я можу купити цю послугу в кредит? Я послушник 4 класу, - сказав Рейнор і почервонів.
- Непогані здібності! Шкода, але правила є правилами! - Похитав головою старий.
Його кришталева куля вбрав у себе ім'я Рейнора, і воно засяяло всередині кулі.
Тоді чорний пітон виплюнув аркуш паперу і він прикріпився в кришталевій кулі, а слова на шарі перестали мілювати...
« Ройнор! Ваш наставник Гафрін!"
- Візьми це! Це набір для послушників: мантія, картка особи Мага, кришталевий шар з елементарною технікою медитації, а також ваш номер і ключі!
Старик кинув чорний мішок, в якому було все необхідне для Рейнора, а потім клацнув пальцями.
Вибух! Раптом чорна куля з’явилася в повітрі.
- Слідуй за цим рабом-тінню, він приведе тебе до твого наставника!
Старик зробив жест, щоб відправити Рейнора і той безпорадно пішов за чорною тінню.
- Наступний! Роусей!
Той, хто сміявся над Доротті раніше... Незважаючи на те, що він вже непогано виглядав, то холодний піт все ще покривав його тіло.
- О! Що я бачу! Жалюгідна людина! Ти страждатимеш протягом наступного місяця!
- Не могли б ви допомогти мені? - Сказав Роусей.
- Безумовно! Правда, це все не безкоштовно, сто магічних кристалів! Кредити не допускаються!
Роусей похитав головою і дістав магічний кристал:
- Я хочу вибрати собі наставника.
- Ммм... Старик взяв магічний кристал, і вручив перелік наставників.
- Всі наставники, які готові прийняти послушників у цьому списку! Не поспішай. Вибирай як слід!
Бeнг!
З’явився пісковий годинник і стіл, а пісок почав висипатися.
- Я забув згадати раніше, магічний кристал дозволяє тільки один поворот піскових годин. Якщо ви перевищите його, то вам доведеться заплатити ще один кристал, посміхнувся старий.
Роусей глянув, і дивлячись на пісок, став поспішно переглядати сторінки.
« Накопичується, пісок висипався приблизно п’ять хвилин... Цього часу було зовсім недостатньо, щоб пролити всіх наставників у списку.
- Час минув!
- Кого? Кого ви обрали? Чи хочете подивитися ще? - запитав старого.
- Я вирішив! Я вибираю професора Вівіана, - сказав Роусей, і зробив глибокий вдих.
Візьміть свої речі і йдіть за рабом-тенню. Старик кинув ідентичний мішок і викликав іншого раба.
Роусей смиренно вклонився і пішов за рабом.
-Так, далі! Каливер! Йди до мене!
Старик продовжував викликати послушників.
Калівер вийшов і заплатив три кристали.
Що стосується Бейрута, він не заплатив і жодного кристала. Його наставник був обраний випадково, так що важко було сказати, хороший чи поганий був цей вибір.
-Следжуючий! Лейлін! - Старик покликав його.
Лейлін глибоко вдихнув і вийшов вперед.
- Я буду вибирати сам. - Сказав Лейлін і передав кристал старому.
- Ви знаєте правила! - Старий клацнув і з'явився пісковий годинник на столі і почали відраховувати час.
Довідник був досить важким...
Лейлін швидко почав прогортати сторінки і читати інформацію про наставників...
- Це була мова Чорнобильських островів. Схоже, це спеціально було підготовлено для посллушників.
Чіп! Вивчки інформацію!
- Ментор Лестер, відділення душ, спеціалізується на трансформації, неврології і радіаціях.
Можливо, інформація на три теми безкоштовно.
Вимоги: кожен місяць повинен брати участь у експериментах і не може відмовитися.
- Ментор Доротті, спеціалізується на анатомії, перетворенні енергії, некроманрії.
Вимоги до кандидата: Послухник повинен платити в місяць по кристалу.
- Ментор Крофт! Спеціалізується на медицині, трав’яній медицині та нейтраліціалізації енергії.
Можливість забезпечення інформації за однією темою безкоштовно.
Вимоги: Послухники завжди повинні допомагати з очищенням експериментальної лабораторії, підготовляти та обробляти різні трави і допомогти Магам у виготовленні травних відварів.
Лейлін довго думав про себе:
"Жаль, що моїх магічних кристалів недостатньо для Доротті. До того ж, у нього є Джейдан. Боюся, мені не дістанеться і толики його уваги! Крім того, вчителі Департаменту Теней вимагають, щоб послушники брали участь у їхніх експериментах і не гарантують безпеки послухачів. Це справжнє шахрайство!"
Лейлін був розгублений і безпорадно виглядав.
"Збувається тільки цей наставник Алхімії! З тими винятковими перевагами, які мені дає мій Чіп, я напевно зможу використати алхімію, щоб заробити грошей і на них купувати знання про елемент Тьми!"
Інших Лейлін взагалі не розглядав.
- Я вибираю Ментора Крофту!
- Алхімія? - Старий був трохи здивований! - Ви хочете стати алхіміком? Я думаю, для вас найкращий вибір, це Доротті!
- Дякую вам, сер! - Лейлін вклонився старому. - Алхімія - це моє хобі. Крім того, у мене є знання в цій галузі.
- Смертні сприймають Світ Алхімії інакше, ніж світ Магів! - Старий похитав головою, а потім, побачивши рішучу позицію Лейліна не міг не сказати:
- Оскільки ви вже вирішили, я не можу щось міняти! Нехай буде так.
Після розмови, старий узяв гусине перо і надряпав на пергаменті.
- Ось ваші особисті речі! Йдіть за рабом до вашого Вчителя, Крофту.
Старик віддав мішок Лейліну.
Лейлін вклонився старому і кивнув решті послушників. Потім вийшов.
Чорна тінь пливла вперед, іноді оберталася по колу. Вона літала не надто швидко.
Лейлін прослідкував за рабом-тенью і пройшов через кілька коридорів, два великих залу та сад. Потім він зупинився перед територією, призначена для експериментальних лабораторій. Тень стала напівпрозорою.
Лейлін не наважувався постукати у двері... Він ніби втратив дар мови. Тому він довго чекав зовні.
- Лейлін, так? Входи!
- Так! - Підштовхнув двері Лейлін.
Солодкий і приємний аромат наповнював кімнату, змішуваючись з запахом отруйних парів та рідин, через що Лейлін нахмуріл брови.
У лабораторії було багато місця на великому столі з пробірками, колбами і мензуроком та іншими приладами. Все нагадувало Лейліну про минуле життя.
Перед столом стояв сивий чоловік, вже старий. У білому одязі. Його розшивали золотими візерунками, в очах якої були золоті блиці.
- Мене звуть Крофт. Тож Лейлін, ти готовий стати моїм учнем? - Прохав Лейліна старий і поставив пробірку.
https://literna.net/uk/books/118-chornknizhnik-u-sviti-mahiv