На мить здалось, наче саме повітря застигло на місці. Вираз обличчя Мо Фаня закляк, щойно він відчув, як спокійно й рівно дихає Апас.
Якби справді існував спосіб заздалегідь визначити, чи пробудить людина Природжений Талант, Мо Фаня давним-давно обрали б для навчання магії без жодних зусиль. Навіщо тоді йому було докладати стільки зусиль лише заради шансу вступити до магічної школи?
Виявити Природжений Талант заздалегідь неможливо в принципі. Магічний відбиток, яким користувався Мо Фань, зовсім не призначався для стабілізації Природженого Таланту Апас.
Місячно-біле сяйво насправді належало магії Елемента Виклику. Мо Фань спрямовував Середнє Закляття, і сам відбиток був Печаткою Контракту, призначеною для накладання на душу істоти іншого виду. Успішно поставлений відбиток перетворював цю істоту на Контрактного Звіра викликача.
Тепер Мо Фань міг мати другого Контрактного Звіра. Він збрехав Апас — відбиток призначався саме для другого контракту!
Чому він так вчинив? Бо все ще підозрював її!
— Якщо ти з самого початку мені не вірив, навіщо стільки для мене робив, старший братику? — Апас дивилась на Мо Фаня з дивним блиском в очах і зацікавленим виразом обличчя.
Мо Фань повільно прибрав руку. Відбиток досі лишався на лобі Апас, та Мо Фань уже розумів: контракт не спрацює. Він уже дізнався все, що хотів.
Проте результат приголомшив його самого. Дивлячись на прекрасне обличчя Апас, він відчував, наче все це — лише страшний сон, і кортіло прокинутись та зрозуміти, що нічого з цього насправді не сталось.
На жаль, усе відбувалось наяву. Тієї миті, коли Печатка Контракту проникла в тіло Апас і торкнулась її душі, магія Виклику миттю дала зрозуміти: ця невинна на вигляд дівчина зовсім не така проста, якою здається!
— Якщо чесно, ще секунду тому я щиро вважав, що з тобою все гаразд, та ніяк не міг подумати... — почав Мо Фань.
Хоч якісь підозри в нього й були, вони лишались зовсім незначними. Мо Фань був упевнений на дев'яносто дев'ять і дев'яносто дев'ять сотих відсотка, що Апас — цілком звичайна дівчина. Він удався до цього способу лише щоб розвіяти той останній ледь помітний сумнів, який раптом майнув у голові.
Та результат приголомшив його вщент: контракт із душею Апас виявився цілком можливим!
Контрактний Виклик неможливо застосувати до людини, проте з душею Апас це спрацювало, а це чітко вказувало на те, що Апас насправді була...
Навіть сам Мо Фань не міг повірити, що якесь раптове припущення привело його до такого жахливого відкриття!
Здатність укласти контракт і готовність укласти контракт — це дві геть різні речі, тому Апас і запитувала, навіщо Мо Фань намагається поневолити її душу. В очах Апас підписання контракту з Мо Фанем перетворило б її на його рабиню й домашню улюбленицю!
— Але ти все одно це зробив. Я теж думала, що старший братик мене не підозрюватиме. Уявляла, як ми просто залишимось поруч одне з одним, і ти можеш ніколи не дізнатись правди, навіть через багато років. Старший братику, навіщо ти так вчинив? Я ж і не збиралась завдавати тобі шкоди, — серйозно промовила Апас.
Мо Фань повільно відступав, а Апас рухалась слідом за ним. Вона не виглядала розлюченою, її обличчя не спотворилось раптово в щось потворне, як він уявляв. Вона й досі лишалась прекрасним маленьким ангелом, та тепер в очах Мо Фаня перетворилась на моторошну маленьку демоницю!
— Такий уже я є. У мене завжди сильне прагнення дізнатись правду, хай якою кривавою й жорстокою вона виявиться. Це краще, ніж загубитись у власних ілюзіях, — Мо Фань і далі відступав.
— Мені справді цікаво. Чому ти вирішив, що я не звичайна? — запитала Апас.
— У Піраміді були зображення легендарної Медузи. Я помітив у них дещо дивне. Коли Медуза ще була людиною, її проковтнув живцем Змієпрадавній Предок, а тоді вона переродилась зі зміїним волоссям замість людського... — відповів Мо Фань, поки Темна Субстанція нечутно розчинялась у землі під його ногами.
Апас, схоже, не помітила Темної Субстанції. Вона кивнула й усміхнулась:
— То ти запідозрив, що молода Медуза не намагалась перетравити мене, ковтаючи живцем, а насправді допомагала мені еволюціонувати?
— Не зовсім, просто мені це здалося трохи дивним. Коли я побачив те зображення, взагалі про це не думав... — відповів Мо Фань.
Мо Фаня охопив відчай. Він і гадки не мав, що з Апас щось не так, — просто хотів застосувати на ній закляття, щоб розвіяти дивну думку, яка засіла в голові. На подив, він не лише не заспокоїв свої підозри, а й розкопав таку неймовірну правду!
Він уже шкодував про це!
Хіба не краще було б просто насолоджуватись часом разом? Навіщо йому знадобилось усе це через звичайну цікавість?
— Це була єдина причина? — запитала Апас.
— Не зовсім. Мене також цікавило, чому генерал Ітан із його силою й статусом узагалі опікувався якоюсь звичайною Володаркою Скорпіонів Медузою... — сказав Мо Фань, розмірковуючи, чи вдасться розтягнути цю розмову ще трохи й виграти для себе трохи часу.
— То ти підозрював, що генерал Ітан насправді опікувався кимось іншим? — усміхнулась Апас.
— То було просто необґрунтоване припущення, — Мо Фань вимушено всміхнувся у відповідь.
— Так, якби ти не застосував те закляття на мені, усе, про що ти щойно згадав, не становило б жодної проблеми... — зітхнула Апас. Їй хотілось повернутись у часі хоча б на хвилину назад. Вона й далі лишалась би просто Апас, якби Мо Фань не розкрив її справжню сутність, — продовжувала б кокетливо триматися перед старшим братиком і вчитися нового. Могла б навіть стати справжньою магесою, адже цілком відповідала вимогам!
— Слухай, а чому б нам просто не забути про все, що сталося? Можеш іти куди завгодно. Просто уяви, що ми ніколи не зустрічались... — запропонував Мо Фань.
— Думаєш, це справді можливо? — холодно посміхнулась Апас.
— Мене це цілком влаштовує. Я анітрохи не проти, ми можемо розійтись без жодних образ, — беззастережно відповів Мо Фань.
— Молода Медуза, яку ти розірвав на шматки, була моєю служницею, — сказала Апас.
— Ох, це було просто непорозуміння, — відповів Мо Фань, не відчуваючи жодної провини.
Спочатку Мо Фань думав, що Ітан наполягав на викраденні Апас, бо хотів догодити молодій Медузі й приховати брудну змову військових.
Але виявилось, що Ітан насправді намагався захистити Апас! Він догоджав саме їй!
— Усе гаразд, у мене таких служниць, як вона, чимало... Старший братику, боюся, тобі немає сенсу далі розпорошувати Темну Субстанцію. Це мене не зупинить. У Храмі Заходу Сонця я була вкрай слабкою, і будь-хто з вас міг легко мене вбити тоді, та зараз усе інакше. Тобі зі мною не впоратись, — лагідно промовила Апас.
— Тобі теж не варто зі мною зв'язуватись. Як щодо такого: ти повертаєшся до свого храму, а в мене й без того справ вистачає, — продовжив торгуватись Мо Фань.
Йому було вкрай не по собі, особливо тому, що він взагалі не відчував жодної аури від Апас!
Він не розумів, чому Апас відрізнялась від інших Медуз, чому мала повністю людське тіло. Проте не сумнівався: вона Медуза з надзвичайно чистим родоводом, чистішим навіть за родовід Володарки Скорпіонів Медузи з Піраміди!
— У храмі так нудно. Для мене це справжнє пекло. А ваш світ значно цікавіший... — відповіла Апас.
— Апас, я не збирався тобі брехати. Я справді не такий простий, як ти думаєш. Не змушуй мене, — сказав Мо Фань.
— Гаразд, тоді покажи, на що здатний! Мені навіть цікаво... якщо вразиш мене, можливо, візьму тебе собі за домашнього улюбленця. З тобою поруч у храмі стане не так нудно! — усміхнулась Апас, показавши чарівні ікла, та усмішка раптом обернулась зловісною, наче в безжальної імператриці. Вона промовила без жодних емоцій: — Звісно, якщо ти мене розчаруєш, навряд чи в тебе лишиться причина жити далі!
Горло Мо Фаня сіпнулось. Темна Субстанція навколо нього раптом перетворилась на чорні ланцюги, що обвили Апас.
Контроль над Елементом Тіні значно зріс після посилення Диявольської Ночі. Його Середнє Закляття, Гігантський Тіньовий Шип, більше не обмежувалось формою шипів, — тепер він міг однією думкою знерухомити ворога, і сила закляття легко перевершувала звичайне Середнє Закляття Тіні!
Апас стояла нерухомо, поки чорні ланцюги обвивали її тіло. Вона й досі не вивільнила жодної аури. Здавалось, легкий подих вітру міг би збити її з ніг.
Та ланцюги для неї виявились не більше ніж прикрасою. Вона все одно ступила крок ближче до Мо Фаня.
— Старший братику, я справді хотіла стати твоєю ученицею й вивчати магію. Шкода, що ти дізнався, ким я є насправді. Я б і далі лишалась твоєю маленькою Апас, аж поки ти не постарієш і не підеш із життя... Мені сумно, справді сумно, — Апас підняла руку. Її невинні очі спалахнули гострим світлом!
Очі Апас почали змінюватись. У них повільно здійнявся шляхетний золотий пил. Одного погляду вистачило б, щоб людина безнадійно загубилась у власних думках!
Зміїні очі нагадували золотий пил. Мо Фань ніколи не бачив нічого подібного!
Мо Фань мав би бути несприйнятливим до Погляду Медузи, та щойно його очі зустрілися зі справжніми очима Медузи, він одразу відчув, як розум вислизає з-під контролю!