Група знову рушила до Земель Барго, обійшовши Долину Заходу Сонця стороною, аби не наштовхнутись на зміїних демонів, поки Королева Потойбічного Світу з ними розбиралась.
Проминувши долину, вони нарешті дісталися Золотої Землі в Гізі.
Як виявилось, тутешній пісок утворився з попелу — усе, що лишилось від незліченних мертвих тіл після довгих років під Потойбічним та сонячним світлом. Побачивши цю вражаючу мерехтливу рівнину, Мо Фань мимоволі здригнувся — холодок пробіг по спині.
Золота Земля вражала своєю безмежністю. Скільки ж життів пішло на те, щоб створити таку сяючу пустелю? Стародавні фараони і справді не знали меж марнотратству...
— Вони вірили: єдиний спосіб підкреслити свою велич — звести гробницю саме на такій землі. Це мало доводити, що вони — істинні володарі всього сущого у Всесвіті, — похмуро зауважила Міос.
Чжао Ман'янь кинув косий погляд на засмаглу Міос з її гордовитим виразом обличчя. Присутність жінки його явно не тішила. Штовхнувши Мо Фаня ліктем, він тихо запитав:
— А ця чого з нами потягнулась?
— Я теж не в захваті, але Формації в Піраміді нагадують ті, що вздовж Зоряного Шляху Храму Парфенону. Вони добряче в'яжуть по руках навіть Верховних Магів. Інакше чому, думаєш, ми досі не розгадали таємниць Пірамід, попри всіх тих експертів, включно з Магами Забороненого Прокляття? Хакен — головний покровитель нашої збірної. Хтось же має зробити крок уперед у такий час, — стенув плечима Мо Фань.
Міос виявилась заступницею капітана єгипетської збірної. Мо Фань випадково зіткнувся з нею ще в Новому Суеці, а тепер Хакен викликав жінку прямісінько звідти долучитись до операції.
— З Міос усе зрозуміло, а от нащо тут цей набридливий коротун і той пихатий Саєд? Від них же самі клопоти! — Чжао Ман'янь зиркнув на Шріва, якого охрестив коротуном, і на Саєда, що явно тягнувся з ними без жодного бажання.
Міос, Шрів та Саєд — усі троє представляли національну збірну. Їхня тактика роботи з нежиттю наробила чимало галасу на Світовому студентському турнірі. Якби доля не звела їх із самим маніяком бою Мо Фанем, цілком могли б узяти перше місце.
Генерал Хакен виявився напрочуд щедрим, віддавши цих юних талантів під командування Мо Фаня.
Той не заперечував проти розширення групи. Зрештою, троє єгиптян краще знали рідну країну. А коротун Шрів узагалі виявився справжнім науковцем — роками вивчав давньоєгипетську мову й чудово розбирався в тутешніх Пірамідах.
— То це, виходить, коротун і винайшов те саме Джерело Фараона? — недовірливо перепитав Чжао Ман'янь.
— Ага, я сам був неабияк здивований! — зізнався Мо Фань.
У самій збірній Шрів особливою силою не вирізнявся — мабуть, забагато часу гаяв на дослідах над нежиттю. Зате саме він винайшов Джерело Фараона з особливої енергії, зібраної в інших, менш значущих Пірамідах. Це дозволяло магу з Елементом Нежиті призивати цілі армії потойбічних істот на тривалий термін — фактично, кожен член збірної отримав змогу застосовувати Хвилю Виклику практично без обмежень.
Хай і слабші за Мо Фаня, завдяки такому джерелу вони билися на порядок вище власного рівня культивації!
До речі, у самого Мо Фаня досі лишалося трохи Джерела Фараона. Маленький Кулон-Вугор всмоктував його з нежиті, яку викликала єгипетська команда на турнірі, живлячи власну шкалу досвіду. Шкода лишень, що запасів було замало — трохи більше, і Кулон міг би підняти рівень, значно прискоривши прогрес самого Мо Фаня!
— Міос, попереджаю відразу: під час операції накази виконуються беззаперечно. Гордість і особисті рахунки лишіть при собі, — суворо звернувся Мо Фань до трійці.
— Прибережи ці настанови для когось іншого, ми й самі тямимо, наскільки все серйозно, — незворушно відрубала Міос, не змінюючи гордовитого виразу.
Шрів же виявився типовим невгамовним базікалом. Щойно усвідомивши, що всі опинились в одному човні, він заходився невпинно ділитися відкриттями та дослідами над Пірамідами, які провадив мало не з дитинства. Ніхто зі супутників і слова не тямив із того, про що він торочить, зате сам Шрів отримував від цього неабияке задоволення.
З Саєдом справи були ще гірші — той узагалі не мав ані найменшого бажання приєднуватись, та начальство змусило.
Найдужче Саєда дратувало інше: щойно завершивши доповідь, він уже намірявся приємно провести час з двома звабливими солдатками — і тут доля підкинула йому видовище загибелі генерал-майора Гангми...
Втім, Саєд гадки не мав, що Гангму насправді прибрав саме Мо Фань, ще й скориставшись ним самим, щоб непомітно занести Темну Матерію. Дізнайся він правду — кинувся б у бійку не на життя, а на смерть просто на місці!
Тож йти на завдання йому геть не хотілося. Начхати було й на таємниці Піраміди, і на роль героя, що покладе край війні. Усі думки крутились навколо двох жінок, які так вправно зачепили струни його серця.
Єдиною втіхою слугувала присутність у групі блакитноокої красуні! Обличчя Саєда було вже добряче виснажене від амурних пригод з різними жінками, та ось шведку з такими очима завоювати йому ще не щастило.
Блакитноокі роди в Європі траплялись нерідко, та здебільшого відтінок очей ледь угадувався — і близько не рівнявся з тим глибоким блакитом, що сяяв в очах Гайді. Саєд заворожено ловив кожен її погляд.
Тож він ніяк не міг збагнути, чому така янгольської вроди жінка взагалі тиняється поруч із таким брудним і безсоромним типом, як Мо Фань!
— На чому я спинився... а, точно. Володарі всього сущого, фараони, прагнули жити й панувати вічно, тож чим ближче до Пірамід — тим товщий шар золотого піску. Небо над трьома Пірамідами Гізи завжди чисте й блакитне, та ви навіть не уявляєте, яка ненависть клекоче довкола них. Час від часу вона вибухає лютою бурею, що перетворює будь-яку живу істоту поблизу на кістки й попіл. Ось перше, чого варто остерігатись — триматись подалі від тих Бур Ненависті! — не вгавав Шрів, знову й знову повертаючись до цих бур.
Мо Фань пригадав, як Хуфу колись погрожував залити землю кров'ю, ведучи армію Великої Піраміди в наступ. Це разюче нагадувало Шрівові описи фараонської жаги панувати над усім живим.
— Шріве, ти хоч приблизно уявляєш, що чекає нас усередині? — з сумнівом запитав Чжао Ман'янь.
— Усередині Великої Піраміди Гізи я особисто не бував, зате облазив кілька менших. Я помітив між ними чимало спільного — гадаю, і Велика Піраміда матиме ті самі закономірності... — швидко пояснив Шрів.
— До речі, щодо тактики з нежиттю, яку ваша команда використовувала на турнірі — Джерело Фараона й справді видобули з інших Пірамід? — поцікавився Мо Фань.
— Аякже! Піраміди приховують безліч нерозгаданих таємниць. Мені вдалося дістати лише Джерело — а ми ледь не розгромили всі країни на турнірі! Знайди ми там ще якісь могутні скарби, наша країна запанувала б над цілим світом за лічені роки. Усі так звані наддержави перетворились би на наші придатки! — з запалом виголосив Шрів.
— Комусь іншому можеш вішати таку локшину на вуха скільки завгодно, а от при нас із Мо Фанем краще притримай язика, — усміхнувся йому Чжао Ман'янь.
— Просто нам не пощастило зіткнутися саме з вами! Кажу ж — Джерело Фараона й близько не найцінніший скарб цих Пірамід. Велика Піраміда Гізи точно приховує щось, здатне приголомшити весь світ. Я вже давно мріяв дослідити її нутро, тільки дозволу так і не отримав... — відповів Шрів, і очі його зблиснули жагою.
Шрів явно прийшов сюди не заради героїчної жертви на вівтар вітчизни. Він був просто одержимим фанатом Пірамід — і це навіть добре, принаймні всередині вони не блукатимуть навмання, наче мухи без голови.
— Скарб, кажеш... тц-тц-тц, оце вже цікавіше! — Чжао Ман'янь одразу пожвавішав, зачепившись за ключове слово.
Запропонуй йому послужити батьківщині безкоштовно — реагував би так само кисло, як Саєд. Але щойно запахло вигодою — ситуація кардинально змінювалася...
— Старий Чжао, дещо спало мені на думку, — Мо Фань штовхнув товариша ліктем і навмисно притишив голос.
— Ну кажи вже, не тягни! — Чжао Ман'янь миттю нашорошив вуха. Такий тон Мо Фаня завжди означав одне — той щось задумав! Сам не розуміючи чому, Чжао Ман'янь відчув, як усередині все аж закипіло від передчуття.
— Стародавня єгипетська цивілізація має чимало спільного з нашими Тотемними Звірами. Цілком можливо, що в Піраміді знайдеться якась Сила Тотема! — припустив Мо Фань.
Найпереконливішим доказом слугував той факт, що Маленький Кулон-Вугор здатен був поглинати Джерело Фараона.
Мо Фань із Чжао Ман'янем роками відчайдушно шукали Тотемних Звірів на батьківщині, та ті вимерли майже дощенту. Виявилось, однак, що Китай зовсім не єдина країна з такою спадщиною — Єгипет по-своєму використовував ту саму давню силу. І Кулон-Вугор Мо Фаня, і Дерев'яна Тріскачка Чжао Ман'яня однаково добре всмоктували цю прадавню енергію!
— Серйозно?! — аж підскочив від радості Чжао Ман'янь.
Він доводився спадкоємцем самого Басі, і його завжди пекло, коли стара черепаха дивилась на нього звисока через слабкість. Тепер же очі спалахнули щирим захватом — а раптом скарб Піраміди здатен пробудити приховану силу його Тріскачки?
— Хіба я тебе колись обманював? Сам подумай: грецька богиня смерті Гела, тутешній Сфінкс, Чорний Тотемний Змій у нас удома, та й сам Басі — усі вони існували ще задовго до появи магічних цивілізацій. Це прямо вказує на спільне коріння. Може, не одна епоха, та джерела їхньої сили напрочуд схожі, — виклав свою теорію Мо Фань.
— Угу, угу, а перевіряв уже? — не втерпів Чжао Ман'янь.
— Перевіряв! Джерело Фараона чудово поєднується із силою Тотемних Звірів! — впевнено підтвердив Мо Фань.