— Чому я не можу його зняти? — Чжао Ман’янь спробував стягнути браслет, щойно надів його. На його подив, артефакт міцно тримався на зап'ясті завдяки якійсь дивній магії, не даючи змоги його позбутися!
— Не марнуйте часу; навіть ми не можемо їх зняти! — відповів професор Чжен.
— Чи означає це, що ви вже намагалися його зняти раніше, професоре Чжене? — миттю запитав Мо Фань.
Професор Чжен зашарівся і поспішив пояснити:
— Я просто намагався зрозуміти, як він працює. Я не думав ні про що інше.
Інші тихенько засміялися, побачивши реакцію професора Чжена. Навіть на обличчі професора Лі з'явилася багатозначна усмішка.
— Дівчатам не обов'язково їх носити, — зауважив професор Лі, побачивши, що Лі Сімей та дві інші жінки вже збиралися надіти браслети.
— Дівчатам не треба носити? Хіба це не дискримінація чоловіків? Вони стверджують, що чоловіки й жінки рівні, то чому ж мені здається, що вони мають сильне упередження саме проти чоловіків? — пробурчав Мо Фань.
— Ну і що з того, що ми маємо проти вас упередження? Це Альпійський Університет, ніхто вас не змушує, якщо не хочете заходити! — за межами павільйону несподівано з'явилася жінка, вдягнена в молочно-білу мантію з біло-золотою вишивкою!
Її вбрання було трохи в стилі ретро. Воно нагадувало монастирський одяг, але виглядало більш витончено й розкішно, ніж просте вбрання черниці, і навіть мало срібний капюшон. Жінка натягнула капюшон нижче, ніби не бажаючи показувати своє обличчя. Навіть коли вона підняла підборіддя, присутні могли побачити лише її гордовитий погляд та гарні гострі риси...
— А у вас непогана китайська, — Мо Фань подивився на жінку, міряючи її поглядом з ніг до голови.
— Я китаянка, але виросла не в Китаї, і в мене про нього не надто хороші враження. Моя наставниця попросила мене супроводити вас. Якщо вас щось не влаштовує, я можу допомогти вам зняти браслети, і ви можете забиратися геть, — неприязно відрізала жінка.
— Я увійду, звісно ж, я увійду. Мені буде дуже приємно увійти в тебе, — відповів Мо Фань із збоченою усмішкою.
Жінка ніяк не відреагувала. Вона просто розвернулася й пішла вперед, похитуючи своєю стрункою талією.
Пройшовши з десяток метрів, жінка раптом обернулася. Вона люто витріщилася на Мо Фаня і запитала:
— Що ти мав на увазі?!
— А що ще я міг мати на увазі? Я говорив про обмін нашим розумінням магії на близькій відстані, і як захід безпеки ви просите нас, чоловіків, щось надягнути. Як я міг цього не зрозуміти? — цілком серйозно відповів Мо Фань.
— Ти... ти покидьок! — жінка вказала на Мо Фаня, тремтячи від гніву.
— О, наша китайська мова така глибока. Ви, мабуть, мене неправильно зрозуміли, оскільки мало її вивчали. Не зрозумійте мене неправильно, я можу здаватися трохи розкутим, але це не означає, що я кидаюся на будь-кого, — спокійно пояснив Мо Фань.
Жінка була настільки розлючена, що магія вже почала пульсувати навколо неї. Зазвичай люди, які приїжджали до Альпійського Університету, були обережними та вкрай уважними до своїх дій. Вона ще ніколи не бачила нікого настільки легковажного і безсоромного!
Він навіть заявив, що не з тих, хто кидається на будь-кого. Хіба це не означало, що він би відмовив їй, навіть якби вона сама запропонувала?!
Якщо людині з такими брудними думками дозволять увійти до Альпійського Університету, він точно осквернить кожну священну травинку і кожне дерево в цьому місці!
— Старшокурснице, нам варто поквапитися і відвести їх на гору, наставниця ж казала нам... — озвалася інша жінка в подібному вбранні, але без біло-золотої вишивки.
Ця дівчина була майже на голову нижчою за першу, але її фігура виглядала привабливіше, з вигинами, що кидалися в очі значно більше, ніж у вищої та стрункішої супутниці.
— Ми розберемося з цим нахабою, коли будемо в школі, — сказала мініатюрна жінка голосом, який могли почути лише вони двоє.
Почувши ці слова, висока жінка хижо всміхнулася.
Вона мала рацію; якби вона прогнала цього безсоромного виродка зараз, то все одно залишилася б розлюченою, адже він міг би просто піти, ніби нічого й не сталося.
Альпійський Університет не боявся конфліктів, але вони нікому не дозволяли проявляти до себе неповагу. Вони мусили провчити цього вискочку, який наважився образити жінок Альпійського Університету!
Після такого рішення високій жінці стало набагато краще. Вона рушила вперед, на ходу обмірковуючи, як саме провчити людей, що йшли позаду!
— Шеріл, Едіт, мені здається, це не шлях до університету? — запитав професор Лі за кілька хвилин.
— Професоре, це тому, що ми зазвичай запрошуємо наших важливих гостей пройти хрещення водами Альп. Бачите водоспад попереду? — з усмішкою відповіла Едіт. Вона виглядала такою ж невинною, як сусідська дівчинка, проте в її очах миготіли лукаві іскорки. Вона вочевидь була ще тою хитрою лисицею, яку не так просто обдурити.
— Ви маєте на увазі водоспад Ферун? — поцікавився професор Лі.
— Саме так, старші можуть піти з нами за водоспад, але молоді маги мають пройти хрещення, особливо ті, чиї серця та душі розбещені. Вони повинні очиститися перед тим, як увійти до Альпійського Університету, — спокійно промовила Шеріл. Закінчивши речення, вона зумисне кинула погляд на Мо Фаня.
— Але мені казали, що лише викладачі з видатною культивацією можуть пройти крізь водоспад Ферун? — зауважив професор Лі.
— Просто сприймайте це як випробування. Хіба студенти Університету Перлини не посіли перше місце на Світовому студентському турнірі? Я впевнена, що наше маленьке випробування не буде надто складним для ваших магів, — сказала Едіт.
Дві жінки продовжили вести групу. Невдовзі решта почула гуркіт водоспаду вдалині.
Звук був настільки чітким, що їм здалося, ніби водоспад Ферун знаходиться відразу за горою попереду, але вони так і не побачили його, навіть перетнувши кілька долин і гір. Гуркіт ставав дедалі оглушливішим. Здавалося, ніби все довкола тремтіло!
— Схоже, ми справді образили цих двох дівчат, — зітхнув професор Лі й повернувся до Мо Фаня.
— Вони навмисно створюють нам труднощі? — запитав Мо Фань.
— Міць водоспаду Ферун доволі жахлива. Просунутий маг не витримає в ньому й секунди. Якщо хтось спробує дістатися печери за водоспадом, йому знадобляться неабияка стійкість і рішучість. В Альпійському Університеті це вважається дуже складним видом тренування, — пояснив професор Лі.
— Ти сам накликав на нас цю халепу, от сам і розгрібай! — невдоволено випалив Ши Цзюньшен до Мо Фаня.