— Дідько, ми недооцінили здібності цієї жінки! Що нам тепер робити? — просичав Чжао Ман’янь.
Мо Фань поглянув за спину Му Сюймянь і не побачив там більше нікого. Він полегшено зітхнув.
Люди, яких привела Му Сюймянь, теж були доволі сильними. Вони б опинилися в халепі, якби всі напали на нього одночасно. Однак, якщо Му Сюймянь прийшла сюди сама, Мо Фань та інші могли б з нею впоратися!
— Не хвилюйтеся, вона зможе використовувати лише елементи вогню та отрyти... — запевнив їх Мо Фань.
— Зачекай-но! Хріна лисого я пам'ятаю такі обмеження, коли ми заходили в шторм! — випалив Чжао Ман’янь.
Якщо це те саме місце, в якому вони побували раніше, елемент вогню не був би єдиним доступним!
— Пам'ятаю, присутність інших елементів тоді була неймовірно слабкою. Тільки елемент вітру відчувався сильніше. До того ж, ми всі тоді були виснажені й не використовували жодної магії після того, як потрапили сюди, — пояснив Мо Фань.
— Мій елемент льоду не працює, — спохмурнів Му Бай.
— Трясця, мої елементи води, землі та світла теж недоступні! — вилаявся Чжао Ман’янь.
Мо Фань спробував зібрати магію блискавки, але помітив, що не може побудувати ані зоряний візерунок, ані Зоряний Шлях. Здавалося, ніби він потрапив у зону, де використання магії обмежувалося. Проте Вогняний Кулак і вогняне закляття, які застосувала Му Сюймянь, працювали без перешкод!
Мо Фань був страшенно вражений. Що саме тут коїлося?
Обмеження Білої Лави залишалися. Елемент вогню був єдиною магією у цьому відокремленому місці, але коли вони прийшли сюди крізь шторм у Перу, єдиною доступною магією був вітер...
Чому елемент відрізнявся, якщо це було те саме місце?
— Здохни! — Му Сюймянь увірвався терпець. Вона вже побудувала навколо себе чотири вогняні Галактики. П'ята була майже завершена.
Чжао Ман’янь, Му Цін та Му Бай підсвідомо зробили кілька кроків назад, коли побачили сяйво зірок, що формували величний Зоряний Палац. Їхні серця завмерли, коли вони відчули грізну ауру верховного закляття!
— Пекельна Брама: Палюча Жила!
Темперамент Му Сюймянь змінився під час створення верховного закляття. Її очі наповнилися гордістю, немов у вогняного судді, який міг засудити будь-кого до смерті єдиним словом. Величезний Зоряний Палац позаду неї підкреслював її священну ауру!
Якщо не враховувати битву проти Ши Цяньшоу в особливих умовах, Мо Фань уперше протистояв справжньому верховному магу. Самої лише могутньої присутності верховного мага вистачало, щоб змусити людину забути, як користуватися магією. Навіть Зоряні Шляхи могли розсипатися під таким тиском та жахом.
— Маленька Полум'яна Белль! — Мо Фань розумів, що жодним чином не здолає Му Сюймянь самотужки. На його полегшення, Му Сюймянь не мала Елементального Насіння вищого рівня. Її Домен синього полум'я був недостатньо сильним, щоб придушити його власний вогонь. Інакше Мо Фаню було б важко застосувати навіть свої просунуті закляття!
— Мо Фаню, ми не можемо тобі допомогти, будь обережним! — гукнув Чжао Ман’янь.
— Просто відійдіть, зараз же! — попередив їх Мо Фань, чудово усвідомлюючи, наскільки жахливим було наближення вогняного верховного закляття.
Вони перебували на перехресті, в центрі якого стояли фонтан і статуя. Коли Му Сюймянь завершила побудову Зоряного Палацу, Мо Фань помітив, як на обох кінцях горизонтальних шляхів з'явилася добіса величезна брама із синього полум'я, наче дорога до пекла!
Брама на одному кінці вулиці височіла, як ціла будівля. Тепер така ж сама брама стояла й на іншому боці. Вони здіймалися одна навпроти одної через усю відкриту площу, а крихітний Мо Фань опинився самісінько посередині!
Брама перед Мо Фанем раптом виплюнула могутній потік синього полум'я. Простора вулиця миттєво заповнилася синім вогнем, наче бурхлива палаюча річка з пекла прорвала греблю. Смертельні вогні та палюча лава ринули з брами, не залишаючи жодного місця для сховку!
Мо Фань задихнувся, коли синє полум'я вдарило просто на нього. Невдовзі його поглинув шалений вогонь...
Синє полум'я пронеслося вулицею, але не поширилося стародавнім містом хаотично. Натомість воно влилося у другу браму на іншому кінці вулиці й зникло!
Мо Фань похитнувся. Він терпів нестерпні мyки після удару синього полум'я, але перш ніж він устиг отямитися, такі ж самі брами з'явилися на вулицях з двох інших напрямків!
Цього разу обидві брами відчинилися одночасно. Пекучі вогняні хвилі з оглушливим виттям ринули назустріч одна одній і люто зіткнулися саме там, де стояв Мо Фань!
Бурхливе полум'я, що текло у протилежних напрямках, підганялося нездоланною силою. Мо Фань страждав від тортyр, наче опинився в самісінькому пеклі. Його тіло майже розчавило і розплавило від сили удару та неймовірної температури!
Му Бай, Чжао Ман’янь і Му Цін швидко відступали. У них ледь щелепи не відвисли, коли вони побачили це жахливе вогняне верховне закляття.
Чи взагалі можливо було комусь вижити після такого могутнього удару?
Чжао Ман’янь хотів заблокувати атаку, щоб захистити Мо Фаня, але жодна інша елементальна магія, окрім вогню, не була доступною, а Чжао Ман’янь не володів чорною, білою чи просторовою магією.
Му Бай завмер на місці. Два його елементи належали до елементальної магії, а третій розвивався надто повільно. Цього було абсолютно недостатньо, щоб хоч якось допомогти в битві такого рівня!
— Невже... невже він просто так загине? — тихо запитала Му Цін, дивлячись на пекучу вогняну річку, що проносилася повз.
Перехрестя вигоріло дотла. Фонтан і статуя в центрі зникли, земля стала чорною і порожньою. Мо Фань похитувався на місці, ледь окреслений синім полум'ям.
Домен Палаючого Заходу Сонця та Полум'я Лиха миттю відігнали синій вогонь. Мо Фань випростався, а в його очах знову спалахнула енергія.
Му Цін була страшенно шокована. Їй було вкрай важко повірити, що Мо Фань не загинyв від верховного закляття цієї жінки.
Він що, зі сталі зроблений? Як він узагалі вижив після вогняного верховного закляття?!
— Мо Фань тепер має три види Насіння Душі Елемента Вогню, не кажучи вже про силу Маленької Полум'яної Белль... полум'ю верховного мага тепер не так просто вбити його, — оцінив Чжао Ман’янь.
Мо Фань не був мертвим, та й рани виявилися не такими серйозними, як вони уявляли. Очі Му Сюймянь розширилися від подиву. Колишні зневага і гордість кудись зникли.
— Як такий жалюгідний просунутий маг, як ти, міг вистояти проти мого верховного вогню?! — просичала йому Му Сюймянь.