Бути магом не означало мати імунітет до алкоголю. У голові Мо Фаня все ще гуло, коли він почув, як Лінлін підганяє його збиратися.
Він прийняв прохолодний душ, щоб трохи освіжитися. Тепер він принаймні не виглядав таким жалюгідним, як учора вночі, коли його перепили двоє дівчат за викликом.
Невдовзі з'явився і Чжао Ман'янь. Він тихо бурчав собі під ніс:
— Дідько, як ця Сестра Лі посміла дивитися на мене звисока? Вона не лише заявила, що я п'ю гірше за неї, а й сказала, що в ліжку я теж ні на що не здатний! Хай йому грець, якби я стільки не випив учора, я б показав їй, чому Нюйва латала небо!
(ПП: Нюйва, також Нюйгуа, — китайська легендарна правителька. У давньокитайській міфології вона також архаїчне жіноче божество у вигляді жінки-змії, творчиня світу, людей, винахідниця шлюбу, вина та різних корисних речей. Відома за міфом про полагодження світу, коли він порушився внаслідок суперечки богів.)
— Досить базікати; ти ледве до дверей дійшов, герой-коханець, — відрізав Мо Фань.
Решта команди вже зібралася на станції. Група налічувала понад двадцять осіб, але спускатися у вогняну жилу мали лише дев'ятеро, включно з Мо Фанем, Чжао Ман'янем, Му Баєм, Ці Шанем, Му Чжуоченом, Дунфаном Сіфеном, Дунфан Лінлін та ще кількома іншими.
Решта команди мала залишитися в резерві поблизу жили. До їх числа входили Дунфан Мо, Му Гуанцін, Дунфан Мін, Лінлін та кілька інших магів.
Шлях до місця призначення був неблизьким. Му Гуанцін викликав свого їздового звіра — Гірського Звіра — щоб перевезти команду через пагорби Сонячного Хребта. Вони поступово наближалися до вогняної жили.
— Бачите он ту розпечену скелю? Це найвища точка цієї гори. Саме там мешкає правитель Сонячного Хребта. Після тривалого спостереження ми з'ясували, що ця вершина майже завжди оповита помаранчевим туманом вулканічного попелу, який ніколи повністю не розсіюється. Цей туман — наше ідеальне прикриття. Звір не побачить нас, хоч би що ми там робили, — пояснив Му Гуанцін, вказуючи на одну з вершин.
Пік височів над густим туманом і скупченням сірих хмар. Хмари мали помаранчевий відтінок, з яких час від часу виривалися язики полум'я. Найімовірніше, це був висхідний потік повітря, який безперервно затягував вулканічний попіл і частинки з вулкана, утворюючи цей дивовижний туман!
Хмари зовсім не здавалися легкими — від них віяло важкістю. Разом із сусідніми горами це створювало враження, ніби весь цей безкрайній простір був стиснутий у вузьку ущелину. Атмосфера здавалася дещо похмурою і пригнічуючою!
— А хіба правителя не цікавить сама вогняна жила? — поцікавився Мо Фань.
— Наскільки я можу судити, його більше цікавить вулканічний туман, але від місцевих я чув, що це не найдоброзичливіший звір. Брате Мо, будьте обережні, — попередив його Му Гуанцін.
Ніхто не міг гарантувати, що правитель зараз міцно спить на своїй території. Якщо він випадково вирішить прогулятися, усій команді настане кінець!
Елемент Демонізації Мо Фаня все ще перебував у стані сплячки. Якщо з'явиться Вищий Правитель, Мо Фань теж гарантовано здохне!
— Це найбільша загроза для нас; брат Мо та його люди будуть стежити за цією істотою. Вони попередять нас, якщо щось піде не так... Усі інші підуть зі мною, — сказав Му Гуанцін.
Після кількох пройдених долин рельєф почав підніматися. Схили тягнулися просто в небо, прориваючись крізь вулканічний туман. Здавалося, вони от-от увійдуть в інший світ над хмарами.
Мо Фань не міг не захоплюватися цим видовищем. Вони були лише на одному з не надто відомих хребтів гір Куньлунь, але краєвиди вже були настільки вражаючими. Якби ж він опинився на самісінькій вершині Куньлуня?
Куньлунь належав королівству демонічних істот. Демонічні створіння гір Ціньлін походили саме звідси; вони були лише побічною гілкою куньлунського королівства!
Якщо навіть якась там гілка могла панувати в горах Ціньлін, наскільки ж могутніми були створіння, що володарювали на самій горі Куньлунь?!
Схил ставав дедалі крутішим. І коли команді вже здавалося, що вони от-от досягнуть хмар, після подолання чергового підйому краєвид перед ними раптом змінився. Це стало для Мо Фаня повною несподіванкою...
— Колись ця гора була найвищим піком, але після удару метеорита вона перетворилася на це, — пояснив Му Гуанцін. Він знав, що команда буде шокована побаченим.
Він і сам не очікував, що, піднімаючись крутим схилом, раптом опиниться на плато, коли вперше сюди потрапив. Насправді це не було найвищою точкою гори. Триста років тому вона сягала близько тисячі метрів заввишки, але метеорит розніс її вершину на шматки, надавши горі її нинішнього вигляду. Вершина перетворилася на плато, розміру якого вистачило б для будівництва великого міста!
— Ми називаємо її Вершиною Колеса Рулетки. У найширшому місці її розмір становить сім кілометрів, у найвужчому — п'ять. Вогняна жила знаходиться в самісінькому центрі. Це вулканічне озеро шириною близько чотирьох кілометрів, утворене падінням метеорита. Ще кілька кроків, і ви самі побачите цю вирву! — повідомив Му Гуанцін.
Команда рушила далі. Невдовзі вони й справді помітили крутий розлом на рівній поверхні попереду. Вони вже бачили край вирви, але, на їхнє здивування, досі не могли розгледіти, що всередині. Довелося підійти ближче...
Зробивши ще кілька кроків, вони нарешті змогли зазирнути всередину. Її глибина і розміри вражали настільки, що в декого по спині пробіг мороз. У багатьох уже зникло будь-яке бажання йти далі!
— Оце так видовище! — не зміг стримати вигуку Чжао Ман'янь.
Це дійсно була вогняна жила; один лише її вигляд викликав трепет, хоча вони ще навіть не побачили самого вогню...
Команда продовжила свій шлях. Раптом їх засліпило яскраво-червоне світло, яке, здавалося, пропікало аж до самої душі!
Складалося враження, ніби від одного погляду на це червоне сяйво вони могли спалахнути. З кожним кроком уперед вони почувалися дедалі мізернішими!
Величне полум'я повністю заповнило їхнє поле зору. Дехто з них як укопаний зупинився на місці. Вони втратили дар мови від побаченого.
— Це... це неймовірно! — Дунфан Мо теж був тут уперше.
Му Гуанцін гордо всміхнувся. Саме він відкрив це місце, і сьогодні настане день, коли вони почнуть розробку цієї елементальної жили, що існувала тут триста років! Вона мала змінити долю двох відомих кланів!
— Мо Фаню, можеш зателефонувати Гуань Сісі і розказати про ту дівчину, яка допомогла мені пригнати машину! — Чжао Ман'янь ледь не наклав у штани, зазирнувши у вирву.
О Небеса, як вони взагалі мають вибратися звідти живими, якщо стрибнуть у це вогняне пекло?!
— Ти можеш зібратися? Ми ж не дарма сюди прийшли, — огризнувся Мо Фань.
Інші добровольці теж були за крок від того, щоб здатися. До приїзду сюди вони навіть не уявляли, наскільки небезпечною була вогняна жила. Їм уже бракувало мужності навіть підійти ближче, не кажучи вже про те, щоб стрибати всередину. І це при тому, що вони побачили лише невелику частину кратера вулкана. Вони ще навіть не дійшли до його краю!
Піднімаючись у гору, повітря здавалося лише трохи важчим, а температура залишалася нормальною. Але щойно вони дісталися Вершини Колеса Рулетки і наблизилися до вулканічного озера, усе змінилося. Здавалося, вони опинилися у світі, зітканому з чистого полум'я!