— Ну як усе минуло? З тобою все гаразд? Що ти зробив із тим мстивим духом? Кажи одразу, якщо відчуваєш щось дивне, — стурбовано розпитував Фен Чжоулун.
Мо Фань повільно розплющив очі. У його темно-карих зіницях клубочилася темна субстанція, ніби всередині них було запечатано якусь химерну форму життя.
— Усе чудово, цей тип нічого не зміг мені зробити. Але ця Матерія Темряви досить специфічна: для її використання, окрім магічної енергії, потрібні ще й пожертви, — пояснив Мо Фань.
— Пожертви? Це щось лиховісне? Якщо так, тобі краще від цього відмовитися! — миттєво відреагував Фен Чжоулун.
— Їй потрібні Обривки Душі; нічого такого вже й лиховісного, — заспокоїв його Мо Фань.
Обривки Душі можна було легко придбати. Зрештою, вони були необхідним матеріалом для створення артефактів, що прискорювали культивацію магів. Щоправда, такі рідкісні та дорогі речі, як Посудини Душі, могли створювати лише маги нежиті.
— Якщо потрібні тільки Обривки Душі, то це не так уже й погано. До речі, у мене тут є одна Посудина Душі. Можу віддати її тобі, — запропонував Фен Чжоулун.
— Не варто, у мене вже є своя, і вона мене цілком влаштовує. Ця Матерія Темряви — уже розкішний подарунок, ХА-ХА-ХА! — радісно розсміявся Мо Фань.
— Ну, ти його вбив, тому маєш повне право першим обирати здобич. До того ж, ти підказав нам новий напрямок для досліджень. Щойно я розгадаю таємницю злиття різних Елементів, обіцяю, ти дізнаєшся про це першим... У мене ще є справи, але ти можеш залишитися тут і відпочити або ж потренуватися зі своєю новою Матерією Темряви. Поверхом нижче є просторий тренувальний майданчик, він у твоєму розпорядженні, — сказав Фен Чжоулун.
— Добре, дякую!
Мо Фань спустився на четвертий підземний рівень і опинився на просторому тренувальному майданчику. Він був збудований із міцного білого каменю, здатного витримати навіть просунуті закляття. Тут Мо Фань міг не хвилюватися, що сила його магії обвалить кілька вулиць нагорі!
Втім, він і не збирався використовувати руйнівну магію. Він щойно отримав Диявольську Ніч і просто хотів із нею освоїтися.
Маленький Кулон-Вугор уже накопичив чимало Обривків Душі. Їх було недостатньо для переплавлення в Есенції Душі, але вони ідеально підходили для використання як пожертви!
— Старий Вовче, виходь! — Мо Фань блискавично розірвав простір і викликав Снігового Вовка Летючого Струмка з Виміру Виклику.
Озирнувшись довкола, Сніговий Вовк побачив бешкетну посмішку на обличчі господаря і миттєво зрозумів: його викликали, щоб він попрацював боксерською грушею!
З неохотою він став у кутку і завив, даючи зрозуміти, що готовий.
— Скверна Темряви!
Мо Фань змахнув рукою. Невидима аура безслідно ковзнула вперед. На тому місці, де він зосередив погляд, з нізвідки з'явився химерний чорний туман. Він проник у тіло Снігового Вовка Летючого Струмка, наче маленький кальмар, що влаштував засідку на істоту, значно більшу за себе.
Сніговий Вовк Летючого Струмка різко обернувся, відчувши щось недобре, але нічого не помітив. Він навіть не підозрював, що темна субстанція вже проникла в його тіло!
— Невидима і невловима, жертва навіть ні про що не здогадується! Блискуче! — пробурмотів Мо Фань.
Скверна Темряви кардинально відрізнялася від Гігантських Тіньових Шипів. Шипи можна було виявити ментально і простежити за їхнім слідом через певні відображення. Натомість Скверна Темряви з'являлася з нізвідки. Щойно Насіння Темряви потрапляло в тіло цілі, воно починало самостійно рости і пускати коріння. Воно могло навіть перекинутися на об'єкти поруч, постійно тримаючи ціль під наглядом...
— Пригадую, Лен Цін убила Демонічна Тінь, яка з'явилася з тіла Сяо Пін. А отже, Сяо Пін також була заражена Скверною Темряви. Насіння Темряви проросло в її тілі. І навіть якщо Бей Цзян знаходився далеко, Паросток Темряви міг перетворитися на Тіньового Демона... — аналізував Мо Фань.
Він міг бачити, як Насіння Темряви розростається в тілі Снігового Вовка. Темна енергія струменіла в його крові, м'язах та кістках. Щойно Мо Фань віддав би наказ, Диявольська Ніч активувала б цю темну енергію, яка вразила ціль!
— Виклик Слуги! — скомандував Мо Фань.
Сніговий Вовк Летючого Струмка продовжував стояти нерухомо. У його голові витало суцільне нерозуміння.
Зазвичай хазяїн уже засипав би його руйнівними закляттями. Чого це він сьогодні такий спокійний? Невже він помилився? Невже сьогодні він не буде боксерською грушею?
— Авууу! — раптом Сніговий Вовк жалібно заскавчав від болю. Щось встромилося йому в спину, і біль був у кілька разів сильнішим, ніж зазвичай. Він люто озирнувся, намагаючись зрозуміти, хто посмів на нього напасти!
Але позаду нікого не було.
— Авууу!
Не встиг він отямитися, як щось штрикнуло його в задню лапу. Сніговий Вовк Летючого Струмка миттєво зрозумів, що залишатися на місці небезпечно, і чимдуж помчав тренувальним майданчиком.
На бігу він постійно крутив головою, намагаючись виявити свого кривдника. Він вірив, що ворогу буде набагато складніше влучити в нього під час руху.
— Авууу!
На превелике здивування Снігового Вовка, тепер гострий біль пронизав його голову. Це остаточно вивело його з себе. Він почав хаотично розмахувати пазурами. Хай там ворог хоч впритул стоїть — він мусив контратакувати першим!
— ХА-ХА-ХА-ХА! — Мо Фань розреготався, дивлячись на жалюгідні спроби свого вовка.
Маленька Полум'яна Белль теж визирнула назовні. Вона всілася на плечі Мо Фаня і залилася дзвінким сміхом.
Сніговий Вовк Летючого Струмка максимально зосередився і нарешті помітив, як його власна тінь ковзнула в сліпу зону. Саме від її пазурів походив цей нестерпний біль!
Він не розумів, з якого дива його тінь раптом збунтувалася, і знову кинувся навтьоки.
Але була одна проблема... як жива істота може втекти від власної тіні? Невдовзі Сніговий Вовк Летючого Струмка знову жалібно завив від болю.
— Отже, алгоритм використання Скверни Темряви такий: спочатку посадити Насіння Темряви, дочекатися, поки воно проросте. Після цього я можу викликати Слугу Тіньового Демона — по суті, власну тінь цілі. Від його атак цілі просто неможливо втекти... — тепер Мо Фань розумів, чому серце Лен Цін зупинилося, навіть попри посилену охорону!
Від цієї здатності неможливо було захиститися, якщо про неї взагалі нічого не підозрювати!