— Як ти смієш бешкетувати тут?!
З небес пролунав громоподібний голос. Чоловік у білому плащі спустився на потоках вітру. Його присутність була настільки потужною, що здавалося, ніби він викачав усе повітря з поля бою, створивши справжній вакуум.
Щойно тиск зник, повітря звідусіль стрімко ринуло назад, утворюючи потужний шторм!
— Верховний маг! — Мо Фань підвів погляд і зосередився на чоловікові в білому плащі.
Бей Цзян, який перебував у чорному болоті, теж відчув присутність верховного мага. Шторм продовжував звужуватися, обмежуючи простір для маневрів.
— Радій, що тобі так пощастило! — насмішкувато кинув Бей Цзян.
Чорне болото почало повільно зникати. Вакуумний шторм придушив темряву. Але коли Мо Фань хотів скористатися моментом, щоб покінчити з Бей Цзяном, присутність убивці раптово зникла.
Темне болото покривало всю площу, але Бей Цзян просто безслідно розчинився в епіцентрі шторму. Верховний маг вітру в білому плащі теж це помітив. Він зупинив подальше звуження шторму.
Мо Фань не мав жодного шансу протистояти верховному закляттю, тому одразу назвав своє ім'я.
Маг у білому плащі увійшов у шторм і перепитав:
— Ти Мо Фань? Той самий, з національної збірної?
— Ось мій значок! А той інший був убивцею! — Мо Фань коротко переказав верховному магу все, що сталося.
Верховний маг знав, що значок неможливо підробити. Інші маги Асоціації також бачили, як Мо Фань врятував хлопчика, що впав з вежі, перед тим як вступити в бій із людиною в чорному плащі.
— Цей убивця полює на старійшину Магічного Суду. У мене немає часу на деталі, боюся, він зараз прямує саме до неї! — випалив Мо Фань.
Навіть верховному магу не вдалося зупинити Бей Цзяна. Це пояснювало, чому вбивця був настільки зухвалим, що наважився напасти просто перед Магічною Асоціацією. Якщо такому небезпечному злочинцеві вдасться втекти, це обернеться серйозними проблемами.
— Я піду з тобою! — заявив верховний маг вітру.
Фен Чжоулун закликав свої Вітряні Крила і разом із Мо Фанем стрімко попрямував до будинку, де ховалася Лен Цін.
У кімнаті висів запах гнилі. Сяо Пін була настільки налякана, що навіть не наважувалася відчинити вікна.
Тут залишилися лише вона, Лінлін, непритомна Лен Цін та Маленька Полум'яна Белль, що спала поруч із Лінлін. Сяо Пін почувалася вкрай беззахисною.
— Я піду принесу щось поїсти, — сказала вона.
Вона пішла на кухню. Зі стелі звисала стара лампочка. Вона злегка хитнулася, коли Сяо Пін увійшла, і її світло відкинуло крихітну тінь під ноги дівчини.
Сяо Пін почала готувати просту їжу. Вона була напружена і налякана, але так і не помітила, як тінь під її ногами моторошно ворухнулася, наче зловісний фантом. Тінь безшумно поповзла по її спині...
— Лін!~
Маленька Полум'яна Белль раптом розплющила очі і втупилася в бік кухні.
Звідти почувся глухий стогін, і струнке тіло впало на підлогу. З нього хлинула свіжа кров, розтікаючись аж до сусідньої кімнати.
Очі Лінлін розширилися від жаху. Вона не могла повірити, що Карательку, Сяо Пін, могли так легко вбити, наче звичайну дівчину.
— Лін~!
Відчувши наближення небезпеки, Маленька Полум'яна Белль вивільнила полум'я Палаючого Заходу Сонця. Вогонь спалахнув і розійшовся по всій стелі.
Палюче полум'я миттєво відігнало тінь, що підкрадалася до Лінлін, і чорну пазуристу лапу, яка тягнулася з-під ліжка Лен Цін!
Вогонь розсіяв темряву і на деякий час захистив їх від атак. Лінлін відчувала пекучий жар полум'я, але її тіло все одно пробив холодний піт.
У цьому світі справді існував убивця, здатний позбавляти життя без жодного звуку!
— Кулон Захисту!
Лінлін розуміла, що її сестра в смертельній небезпеці. Вона стрибнула на груди Лен Цін і міцно стиснула амулет, який та носила.
Амулет засяяв жовтим світлом, і навколо них утворився бар'єр у формі стільників.
Тієї ж миті пролунав гуркіт — щось пробило металевий дах будинку. Чорна сокира пролетіла крізь діру, цілячись просто в голову Лен Цін!
Дзень!
Чорна сокира не змогла пробити жовтий стільниковий бар'єр. Проте сам будинок не витримав удару і завалився, залишивши Лінлін, Маленьку Полум'яну Белль та Лен Цін просто неба.
Коли будівля обвалилася, Лінлін помітила знадвору фантома з чорною сокирою в руках. Він був у півтора рази вищим за будинок, а його обриси здавалися розмитими й нечіткими.
Довкола були й інші люди, але ніхто з них не бачив цю істоту. Вона мала здатність зливатися з ніччю!
Гуркіт розбудив жителів сусідніх будинків. Не встигнувши навіть одягнутися, вони вибігали на вулицю і в паніці розбігалися в усі боки.
На щастя, Примарний Васал із Чорною Сокирою не цікавився їхніми життями. Він обхопив сокиру обома руками і з розмаху опустив її вниз.
Потужний удар залишив величезну тріщину на стільниковому бар'єрі Лінлін. Захист міг витримати ще максимум кілька таких ударів!
— Лін!~
Маленька Полум'яна Белль не могла нічого вдіяти з фантомом. Її вогонь був проти нього абсолютно марним. На щастя, кмітливе маля раптом вивільнило інше полум'я, яке миттєво огорнуло її тіло.
Два полум'я злилися в одне, і з вогню виринув стрункий силует. Маленькій Полум'яній Белль довелося набути своєї справжньої форми, щоб використати свою силу на максимум!
Погляд Полум'яної Белль загострився, а її тіло засяяло сріблястим світлом. Її воля, наче несамовита хвиля, обрушилася на Примарного Васала із Чорною Сокирою.
Елемент Простору спрацював ідеально. Васала відкинуло назад, і він важко гепнувся на землю. І хоча він упав просто на сусідній будинок, будівля залишилася абсолютно неушкодженою!
— Елементальний Дух Вогню, Полум'яна Белль? — пролунав низький голос із вулиці. Чоловік був у чорному плащі та масці. На тьмяно освітленій вулиці розгледіти його справжнє обличчя було неможливо. Якби він не заговорив першим, його присутність залишилася б непоміченою.
Бей Цзян і гадки не мав, що Лен Цін захищає Елементальна Істота Вогню!
Добре хоч його Примарний Васал був безтілесним, і Елементальна Магія на нього не діяла. Інакше йому довелося б добряче попотіти в бою з Полум'яною Белль!
Вона швидко виявила винуватця нападу на порожній вулиці.
Простягнувши руку, вона вказала в бік Бей Цзяна. Її полум'я здійнялося і миттєво випустило кілька вогняних куль, які залишили в асфальті обвуглені діри!
Бей Цзян зберігав спокій. Він розчинився в повітрі ще до того, як кулі встигли його досягти. Як і завжди, він зник безслідно. Полум'яна Белль озиралася навсібіч, але так і не змогла визначити, куди він подівся.
Тим часом Примарний Васал із Чорною Сокирою підвівся на ноги. На подив Полум'яної Белль, велетенська істота теж просто розчинилася в повітрі, ніби вони обоє покинули це місце...
Однак темна енергія продовжувала висіти в повітрі, а отже, небезпека нікуди не зникла. Полум'яна Белль знала, що її головне завдання — захищати Лінлін та Лен Цін, тому не наважувалася відходити від них. Вона стала поруч, оточивши їх кільцем вогню і не підпускаючи нікого близько.
— Шестикрилий Захист! — пролунав голос із небес.
Це був верховний маг вітру, Фен Чжоулун. Його білі Вітряні Крила склалися над Лінлін та Лен Цін, наче крила ангела.
Змії Темряви кинулися на них. Полум'яна Белль навіть не підозрювала про атаку. Її полум'я не змогло їх виявити.
Шестикрилий Захист з'явився якраз вчасно. Змії Темряви нападали звідусіль. Ці моторошні створіння звивалися, намагаючись пробитися, але розбилися об захисний бар'єр і миттєво розсіялися чорним туманом.
— Я ще повернуся, цк-цк...
Сміх Бей Цзяна луною рознісся по всьому спальному району. Мо Фань і Фен Чжоулун спробували наздогнати його, але все повторилося, як і раніше. Вони не змогли вистежити вбивцю. Він просто випарувався!
— Яка жахлива здатність! — прошепотів Фен Чжоулун.
Верховний маг мав набагато гостріші чуття, ніж просунутий, але навіть Фен Чжоулун не міг відчути присутності Бей Цзяна. Такий убивця був справжнім жахом. Навіть верховний маг міг стати його жертвою, якби хоч на мить утратив пильність!
Мо Фаня теж охопив неспокій. Він уперше зіткнувся з таким лякаючим і підступним ворогом. Здавалося, варто йому лише на секунду розслабитися в бою з цим убивцею — і його чекає неминуча смерть. Найгірше було те, що вони були абсолютно на виду, тоді як убивця ховався невідомо де і діяв із цілковитою впевненістю. Було неможливо передбачити його наступний крок, а залишатися напоготові двадцять чотири години на добу було просто нереально!
— Сяо Пін! Швидше, перевір, як вона! — з тривогою вигукнула Лінлін.
Мо Фань кинувся на кухню і побачив Сяо Пін, що лежала в калюжі крові...
— Вона ще жива! — Мо Фань, не вагаючись, дістав свої священні ліки, щоб урятувати дівчину.
Горло Сяо Пін було перерізане, і вона стрімко втрачала кров. Якби він забарився хоч на мить, у неї не залишилося б жодного шансу.
Можливо, Бей Цзян не очікував, що Мо Фань і Фен Чжоулун з'являться так швидко, і вже точно не підозрював, що Лен Цін охороняє могутня Полум'яна Белль.
А головне — Мо Фань мав при собі священні ліки з Храму Парфенону. Без них Сяо Пін уже була б мертвою!
Навіть сам Бей Цзян був упевнений, що вона помре, тому більше не звертав на неї уваги. Він і гадки не мав, що його ціль може мати при собі такі ліки, адже їх могли дозволити собі одиниці. Зрештою, його справжньою метою була Лен Цін!