Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 1272 - Скований Шістьма Очима!

Прочитано 0% главы

— Сучий сину, тільки спробуй торкнутися моєї дружини! — з неба пролунав громовий голос Мо Фаня.

Орел Світлової Завіси нарешті дістався до місця над Жахливим Проклятим Цербером. Мо Фань просто не міг спокійно дивитися, як ця потвора заганяє Му Нінсюе в кут. Він без вагань стрибнув униз із висоти понад тисячу метрів!

— Маленька Полум'яна Белль, чого ти чекаєш?! — у польоті Мо Фань обернувся і гукнув до своєї підопічної, яка залишилася на спині Орла.

Маленька Полум'яна Белль трохи забарилася з реакцією. Почувши голос Мо Фаня, вона каменем кинулася за ним. Вона міцно стиснула кулачки і витягла їх уперед, використовуючи вогонь, щоб утворити за собою маленький полум'яний плащ...

Побачивши це, Мо Фань подумки заприсягся, що більше ніколи не дозволить їй дивитися ті безглузді аніме.

Мо Фаня вже огорнуло яскраво-червоне полум'я, поки він стрімко падав з неба. Маленька Полум'яна Белль нарешті наздогнала його десь за двісті метрів до землі. Вона влетіла просто в груди Мо Фаня, несучи із собою Полум'я Лиха та Палаючий Захід Сонця!

У Мо Фаня був і власний вогонь. Щойно він злився з Маленькою Полум'яною Белль, полум'я спалахнуло так люто, ніби він перетворився на справжнього диявола з Пекла. Його аура злетіла до небес, а потужний вогонь заполонив усе небо над кронами дерев!

— Геть від неї!

Полум'я, що вирувало на Мо Фані, продовжувало посилюватися. Він мчав просто на Жахливого Проклятого Цербера, мов справжній метеорит!

Три голови Цербера все ще сперечалися за те, кому дістанеться перший шматок, коли з неба обрушився вогняний "метеорит" і відкинув велетенського звіра в повітря!

Монстр мав надзвичайно товсту й міцну шкуру. Він проковзав по землі, залишаючи за собою стометрову борозну. Проте, коли Жахливий Проклятий Цербер знову звівся на лапи після цього нищівного удару, на ньому виднілося лише кілька незначних подряпин...

Голова з очима, що палали помаранчевим вогнем, люто заревіла на Мо Фаня.

Мо Фань одразу впізнав цю голову. Це був той самий Жахливий Проклятий Пекельний Пес, якому раніше вдалося втекти. На його голові досі красувався шрам від удару його блискавки!

— Виродку, сьогодні я порубаю тебе на шматки! — крикнув Мо Фань, відчувши лють і ворожість монстра.

Му Нінсюе з полегшенням зітхнула, побачивши Мо Фаня. Самотужки вона була явно нерівня Жахливому Проклятому Церберу, але тепер, коли Мо Фань тут, усе зміниться!

— Мо Фаню, цей звір дуже сильний, будь обережним, — попередила Му Нінсюе.

Вони не мали права на жодну помилку в бою з такою жахливою потворою. Хитрий і небезпечний Жахливий Проклятий Цербер чудово вмів знаходити слабкі місця ворогів і безжально в них бити!

— Як там Юй Шиши? — запитав Мо Фань.

— Погано! Вона сама не впорається із Цзен Гуанлє, — відповіла Му Нінсюе.

— Не хвилюйся, я прихопив підмогу, — Мо Фань підняв погляд у небо і крикнув: — Нічний Яструбе, допоможи тій крилатій жінці!

— Зрозумів! Але будьте обережні! Цей Жахливий Проклятий Цербер надзвичайно небезпечний! — гукнув у відповідь Нічний Яструб.


— Хм, минулого разу тобі просто пощастило, бо мій Ритуал Пекельного Горна ще не був завершений. Інакше я б зрівняв вашу Гору Фаньсюе з землею! А тепер ви двоє самі стрибнули в мою пастку! Мені шкода вас розчаровувати, але живими ви звідси не підете! — Псар вийшов із тіні, застрибнув на спину Жахливого Проклятого Цербера і зверхньо подивився на них.

Його очі палали жагою вбивства.

Цінність Тотемного Звіра була просто неймовірною. Псар планував обміняти його на ресурси, які допоможуть йому досягти верховного рівня. Він нізащо не дозволить двом юним магам зруйнувати його амбіції!

— Убити їх! — холодно віддав наказ Псар.

Аура Жахливого Проклятого Цербера злетіла до небес. Коли ця аура накотилася на них, вона, на диво, вдарила по їхньому розуму, вселивши глибокий страх і сповільнюючи побудову заклять...

Мо Фань насупився, помітивши це:

— Домен цієї істоти набагато сильніший за наші.

— Мгм, ми не можемо битися з ним напряму, — зробила висновок Му Нінсюе.

Її сила полягала в придушенні ворога крижаною магією, але цей підхід був марним проти супротивника, чия магія перевершувала її власну.

Подібним чином, Мо Фань переважно покладався на руйнівну силу своїх заклять. Але якщо його атаки більше не могли пробити захист ворога, він був серйозно обмежений у діях.

— Жахливий Проклятий Цербер, може, і є важким супротивником, але сам Псар не настільки сильний. Нам потрібно знайти слушний момент, щоб його прибрати, — сказав Мо Фань.

— Цей тип дуже обережний.

— Ми знайдемо спосіб...

Мо Фань дозволив Му Нінсюе прикрити його, вдаючи, ніби накопичує силу для атаки на Цербера. Але тієї ж миті він використав Миттєвий Стрибок, залишивши на своєму місці лише кільце вогню, і перемістився просто за спину монстра!

Жахливий Проклятий Цербер підняв лапу і вдарив по вогняному кільцю. Удар підняв хмару пилу і розколов землю. Атака була потужною, але Мо Фаня там уже не було.

Він уже знаходився позаду Цербера, намагаючись збити Псаря зі спини звіра...

Але щойно Мо Фань застосував магію простору, Жахливий Проклятий Цербер миттєво вивільнив свою криваву ауру. Вона утворила бар'єр, який повністю закрив і самого монстра, і його господаря. Руни, що вкривали тіло істоти, теж почали світитися!

— То ось чому він навіть не подряпався, коли я в нього врізався! — Мо Фань нарешті зрозумів секрет неймовірного захисту монстра, побачивши цей бар'єр.

"Метеорит", на який перетворилися вони з Маленькою Полум'яною Белль, володів колосальною руйнівною силою, проте залишив на Жахливому Проклятому Цербері лише кілька подряпин. Навіть Мо Фаневі було важко в це повірити. Він уже бився з монстрами рівня Командира, що мали міцний захист, але жоден із них не був таким спритним і могутнім водночас. Якщо цей звір справді мав такі вражаючі захист, швидкість і силу, то хіба він не дорівнював за міццю істотам рівня Правителя?

— Це не спрацює. Просто змирися зі своєю долею! — розсміявся Псар, розгадавши план Мо Фаня.

Жахливий Проклятий Цербер обернувся. Усі його три пари очей крижано блиснули в темряві!

У Мо Фаня аж потилиця заніміла тієї миті, коли шість палаючих очей трьох різних кольорів вп'ялися в нього. Він спробував відвести погляд, але раптом усвідомив, що ці очі оточують його зусібіч!

Зелені, помаранчеві та брунатні!

Очі трьох різних кольорів з'явилися зліва від нього. Коли він спробував рушити в іншому напрямку, він із жахом побачив, що очі продовжують за ним стежити. Лише поглянувши в ці очі, він міг чітко відчути всю дикість і лють Жахливого Проклятого Цербера, що ховався в тінях!

Предыдущая главаСледующая глава