Було цілком очевидно, що Палаюча Гора містила невичерпні запаси магії вогню, але Мо Фань був геть спантеличений. Як Маленька Полум'яна Белль збиралася підкорити цю гору? Невже вона серйозно планувала зжерти її цілком?
Мо Фань мовчки стояв осторонь. Він бачив, як Маленька Полум'яна Белль залетіла назад до Священної Землі Елемента Вогню, звідки щойно виринула.
Вона випромінювала потужну ауру. Здавалося, сама гора здригнулася, відчувши її силу. Полум'я навколо почало кружляти навколо неї, перш ніж влитися в її тіло.
Море вогню люто вирувало. Маленька Полум'яна Белль була схожа на бездонну прірву посеред нього — прірву, яку неможливо було заповнити, навіть коли в неї потужним потоком лилася вогняна ріка!
Спершу Маленька Полум'яна Белль поглинала лише полум'я поблизу, але невдовзі вогонь з усієї гори почав повільно стягуватися до неї. Мо Фань із недовірою спостерігав за цим грандіозним видовищем, як нескінченне полум'я вливалося в її крихітне тільце.
Апетит у Маленької Полум'яної Белль був неймовірним, і вона продовжувала пожирати вогонь. Вона навіть увібрала енергію самої Священної Землі Елемента Вогню. Її тіло поступово набувало кольору рожевих хмар на заході сонця. Це було прекрасно, але водночас випромінювало вкрай небезпечну ауру!
— Що це за вогонь? — вражено промовив Мо Фань.
Колір полум'я Маленької Полум'яної Белль змінився. Це більше не був брунатний відтінок Полум'я Лиха, а прекрасний, палючо-червоний колір. Мо Фань навіть без дотиків відчував, наскільки пекучим і смертоносним був цей вогонь!
— Маленька Полум'яна Белль, ти очищуєш свій вогонь? — запитав Мо Фань.
Вочевидь, вона поглинала полум'я гори, щоб удосконалити власне. Її переродження ще не завершилося, воно лише починалося!
Маленька Полум'яна Белль видала дзвінкий клич. Її мініатюрна фігурка випромінювала величну ауру імператриці. Вона командувала магією вогню навколо себе, утверджуючи свою владу над стихією!
Вогонь на горі повільно згасав, починаючи з країв вогняного моря. Очевидно, час для зникнення полум'я ще не настав, але вогонь Священної Землі поступово поглинала Маленька Полум'яна Белль. Решту полум'я, яке не було настільки сильним чи чистим, вона використовувала як точильний камінь для гартування власного вогню...
Палюче рожеве світло, з градієнтом від світлого до темного, повільно зливалося з тілом Маленької Полум'яної Белль.
Вона і так була створена з вогню. Палюче полум'я додало їй величної постави. Тепер її аура надзвичайно нагадувала руйнівну ауру Богині Полум'яної Белль!
Через деякий час вогонь на горі повністю зник, і температура також упала.
Маленька Полум'яна Белль, огорнута палючим полум'ям, вилетіла зі Священної Землі Елементів. На її личку сяяла широка задоволена усмішка.
— То який вогонь ти очистила? — запитав Мо Фань.
Маленькій Полум'яній Белль теж не терпілося похизуватися новою силою. Вона створила палючу вогняну кулю і недбало кинула її у найближчий валун!
Вогняна куля була розміром лише як Вогняний Вибух, але щойно вона торкнулася валуна, той миттю спалахнув. За лічені секунди вогонь перетворив камінь на попіл!
Каміння в пустелі могло витримувати неймовірну спеку, не кажучи вже про каміння на вершині Палаючої Гори. Вони роками піддавалися впливу вогню. Ті, що залишилися, були явно невразливими до полум'я, але вогонь Маленької Полум'яної Белль з легкістю спалив їх дотла!
— Це що, Насіння Душі Вогню? — радісно випалив Мо Фань. Якщо Маленька Полум'яна Белль отримала Насіння Душі, це означало, що він також матиме до нього доступ!
Маленька Полум'яна Белль видала ще один клич. Невдовзі її тіло огорнув лютий брунатний вогонь, добре знайомий Мо Фаню. Це було її колишнє полум'я — Полум'я Лиха!
Спершу Мо Фань думав, що новий вогонь замінить Полум'я Лиха. Це полум'я дійсно було неймовірно потужним, оскільки могло рости разом із Маленькою Полум'яною Белль. На превеликий подив Мо Фаня, їй вдалося зберегти Полум'я Лиха навіть після очищення нового Насіння Душі Вогню!
— Це означає, що тепер у тебе два типи Насіння Душі Вогню?! — вигукнув Мо Фань.
Маленька Полум'яна Белль радісно пискнула.
Мо Фань пригадав, що у Вогняної Чаклунки Цзян Фен теж було два різних види полум'я. Одне вона використовувала для атак, а інше кружляло навколо неї для захисту. Це означало, що Маленька Полум'яна Белль дуже наблизилася до сили Цзян Фен, оскільки тепер теж володіла двома різними видами вогню!
У неї було два види полум'я, а в нього — одне. Це означало, що коли він об'єднається з нею, то володітиме аж трьома видами вогню!
Різне полум'я мало різні ефекти і навіть різні Домени. Мо Фань навіть уявити не міг, наскільки непереможним він стане, коли знайде Насіння Душі Вогню і для себе!
— Полум'я Лиха, Палаючий Захід Сонця, Трояндове Полум'я... ХА-ХА-ХА, я знову буду непереможним! — Мо Фань розреготався на повні груди, зовсім забувши, що досі стоїть голяка на безлюдній вершині гори.
Маленька Полум'яна Белль сиділа на його голові. Наївне маля теж розсміялося. Єдина різниця полягала в тому, що її сміх звучав набагато миліше.
Після переродження Маленька Полум'яна Белль отримала ще одну нову здібність. Вона могла за власним бажанням зменшуватися до розмірів Крихітної Полум'яної Белль — наче яскраво-червона порцелянова лялечка — що дозволяло їй зручно влаштуватися на голові або плечі Мо Фаня...
Мо Фань продовжував егоїстично реготати, і Маленька Полум'яна Белль вторила йому.
Мутована сарана збентежено дивилася на них. Зрештою вона теж видала кілька звуків, щоб підтримати компанію. Від цього сцена стала ще більш химерною.
— Ходімо, час спускатися з гори і розчавити всіх, хто стане нам на заваді! — Мо Фань впевнено покрокував униз. Він був у чудовому настрої.
Маленька Полум'яна Белль обожнювала руйнування. Тепер, маючи два різних видів вогню, вона точно отримає ще більше задоволення від спопеління поганців.
— Маленька сарано, час прощатися. Пам'ятай, будь доброю сараною, зрозуміла? — Мо Фань не забув попрощатися зі своїм новим знайомим.
Здавалося, сарані зовсім не хотілося розлучатися з Мо Фанем. Йому нічого не залишалося, як дати маленькій істоті ще один шматок в'яленого м'яса.
Маленька сарана затріпотіла крильцями і повела Мо Фаня на інший бік гори.
Пройшовши кілометр, Мо Фань виявив розкидані повсюди чорні камінці, схожі на гальку. Це було досить вражаюче видовище.
Маленька сарана знайшла кристалічний чорний камінь і принесла його Мо Фаню. Схоже, це був її прощальний подарунок.
Мо Фань здивувався. Щойно побачивши блиск на його поверхні, він зрозумів, що камінь кристалізувався. Гірський кришталь був безцінним, це був Базовий Кристал найвищої якості. Мо Фань і подумати не міг, що маленька сарана зробить йому такий щедрий подарунок.
— Хочеш піти з нами? — попросив Мо Фань Маленьку Полум'яну Белль перекласти його слова.
На його подив, вона справді змогла порозумітися з демонічною сараною. Маленьке створіння явно побоювалося Маленької Полум'яної Белль, оскільки не могло витримати жар Палаючого Заходу Сонця, що огорнув її.
Невдовзі Маленька Полум'яна Белль передала слова сарани Мо Фаню.
— Ти залишаєшся тут охороняти це місце? А що тут взагалі охороняти, крім купи чорної гальки? Що ж, тоді ми йдемо. Пам'ятай, будь доброю сараною і навіть не думай чіпати посіви! — Мо Фань погладив сарану по голові. — До речі, як швидко ти ростеш? Ще кілька днів тому ти була зовсім крихітною, а зараз уже така велика. Ви що, добривами харчуєтеся?
Мо Фань разом із Маленькою Полум'яною Белль спустився з гори. Палаюча Гора втратила свою колишню цінність, оскільки Маленька Полум'яна Белль увібрала більшу частину енергії Священної Землі Елемента Вогню. Навіть якщо гора продовжуватиме палати вночі, масштаби вогню вже ніколи не зрівняються з тим, що було раніше.
Маленька Полум'яна Белль нагадала Мо Фаню, щоб він і надалі приводив її в такі місця для очищення свого вогню.
Для Мо Фаня це, безперечно, була чудова новина. Насправді Маленька Полум'яна Белль росла досить повільно. Їй знадобилися б роки, щоб вирости в Богиню Полум'яну Белль. Однак, якщо вона зможе й надалі ставати сильнішою, очищуючи свій вогонь, то, найімовірніше, стане ще могутнішою після еволюції!
— Ми провели тут майже три дні. Цікаво, як там інші? — Мо Фань поспіхом спускався з гори. Він хвилювався за Чжана Сяохоу, Му Нуцзяо, Лінлін, Цзян Шаосюй та інших, адже його не було досить довго.
Пісок у повітрі згустився, коли вони перетинали територію з чорним камінням.
Зрештою Мо Фань побачив будівлі перевалочної станції, наполовину засипані піском. Однак він не знайшов там жодної людини.
— Дивно, вони вже пішли? Я був майже впевнений, що Мавпочка та інші чекатимуть мене тут... — пробурмотів Мо Фань собі під ніс.
Маленька Полум'яна Белль літала туди-сюди, допомагаючи йому шукати інших. Але й вона не знайшла жодного сліду.
— Лінлін, Лінлін, ти мене чуєш? Я повернувся з гори, — Мо Фань дістав пристрій зв'язку, намагаючись зв'язатися з Лінлін.
Відповіді не було. Найімовірніше, погана погода блокувала сигнал.
Питання полягало в тому, куди вони пішли? Чому не залишили йому жодної підказки? Як він мав їх шукати?
Маленька Полум'яна Белль пискнула, кличучи Мо Фаня. Схоже, маля щось знайшло.
Підійшовши ближче, Мо Фань побачив руку, що стирчала з піску за однією з будівель. Решта тіла була похована під піском.
Серце Мо Фаня впало. Він миттю розгріб пісок за допомогою Телекінезу.
Труп уже захолов, що свідчило про те, що людина була мертвою більше доби.
Відкопавши тіло, Мо Фань зрозумів, що це був Лі Сичун — чоловік, якого він урятував раніше!
Мо Фань полегшено зітхнув. Він був радий, що це не Чжан Сяохоу чи хтось із дівчат... Але одразу ж насупився. Якщо Лі Сичун загинув тут, це означало, що решта зараз у великій біді!