— Просто здавайте матч, мушу визнати, що я ще не повністю контролюю свою силу, — Аша’руя пильно дивилася на Му Нінсюе. Вона зверталася до Му Нінсюе і Мо Фаня водночас.
Незважаючи на її образу на Мо Фаня, вони все ще перебували посеред турніру. Вона не хотіла завдати непоправної шкоди своїм супротивникам, оскільки Елемент Тіні був нічим не лагіднішим за Елемент Прокляття!
Мо Фань вийшов зі своєї тіні. Він був вражений темною енергією, що вирувала навколо Аша’руї.
Як він і думав, жінка з таким незвичайним походженням точно мала якийсь жахливий козир. Якщо темна енергія наповнить її, вона стане такою ж сильною, як Темний Майстер Меча. Її сила буде майже порівнянною з істотою рівня Правителя. Навіть якщо це триватиме лише хвилину, цього вистачить, щоб знищити їх!
— Сюесюе, забудь про це... — Мо Фань глянув на Му Нінсюе і зітхнув.
Якщо організатори дозволяли учасникам використовувати таку силу, рейтинг турніру втрачав будь-який сенс.
Мо Фань уже зробив усе можливе. Він не міг використати свій козир лише тому, що Аша’руя використовувала видатне магічне Спорядження для накопичення темної енергії. Елемент Демонізації не призначався для використання на турнірі, він призначався для боротьби з Чорною Церквою. Мо Фань це чудово розумів...
Щодо рейтингу, китайська команда все одно мала б посісти друге чи третє місце на турнірі. Це було набагато краще, ніж вони очікували.
Аура Аша’руї трохи послабшала. Вона зрозуміла, що Мо Фань вирішив здатися. Провокувати їх далі не мало сенсу...
Вона поглянула на Му Нінсюе. Чомусь їй здалося, що Му Нінсюе все ще не хотіла здаватися. Му Нінсюе відчайдушно потребувала турніру, щоб проявити себе, щоб скинути тягар, який вона була змушена нести.
— Мо Фаню, тобі краще піти першим, — Му Нінсюе не послухала поради Мо Фаня. Її голос звучав твердо й рішуче!
— Не роби цього, це безглуздо, — Мо Фань відмовляв її.
— Але це дуже важливо для мене! — Му Нінсюе не збиралася здавати матч.
Якщо Аша’руї дозволялося накопичувати темну енергію, яка явно виходила за рамки рівня турніру, за допомогою її магічного Спорядження, то чому їй не можна використати свій Крижаний Кристалічний Лук?
Магія Льоду на цій території була вичерпана, оскільки темрява повністю домінувала тут. Однак, коли Му Нінсюе підняла руку і Викликала Крижаний Кристалічний Лук з глибин своєї душі, вичерпана Магія Льоду раптом повернулася і відвоювала свою територію!
Домен Льоду Нірвани з'явився знову і був ще сильнішим, ніж раніше. Кристали льоду, мов частинки пилу, зібралися на долоні Му Нінсюе і поступово набули форми крижаного кристалічного лука. Лук викликав сильні вітри, що перетворилися на могутню бурю, яка пронеслася просторим полем бою.
Завивання крижаних вітрів викликало мороз по шкірі у глядачів, які не були магами. Здавалося, ніби могутня буря, створена самою природою, була за лічені сантиметри від них!
Сніжно-біла буря та темне торнадо Аша’руї захопили свої відповідні території, немов дві армії, що стояли одна навпроти одної. Для решти Елементів більше не залишилося місця на цій території!
— Прийди!
Аша’руї була дарована сила темряви. Шматки броні, вкриті темним світлом що випромінювали злу ауру, прикріпилися до її тіла. Вона набула владної аури Темного Майстра Меча.
Вона злегка змахнула мечем у руці, і намір меча розлетівся в усі боки, мов тисячі метеликів. Це було абсолютно захоплююче і небезпечно!
З іншого боку, кристалічна стріла Му Нінсюе повільно набула форми, міцно затиснута між її вказівним і середнім пальцями. Білий іній дико танцював навколо неї. Її чарівне обличчя демонструвало непохитну рішучість!
У Мо Фаня виникло сильне бажання зупинити цей бій...
Му Нінсюе вже використовувала Крижаний Кристалічний Лук під час полювання за скарбами. Було цілком очевидно, що атака була виконана ціною надмірного виснаження її витривалості та енергії. Іншими словами, вона міняла своє життя на шанс використати Крижаний Кристалічний Лук.
Му Нінсюе знову використовувала силу, яку не могла контролювати. Навіть якщо це не загрожуватиме її життю, вона все одно щоночі страждатиме від морозу протягом тривалого часу!
Воно справді того не варте...
Однак це був вибір Му Нінсюе, хіба що Мо Фань підкрадеться до неї і вирубить її до того, як атака виснажить енергію її тіла...
Якщо він це зробить, Му Нінсюе точно ненавидітиме його до кінця життя.
Темрява і мороз продовжували посилюватися. Му Нінсюе цілилася стрілою прямо в Аша’рую. Люта буря була лише початком. Справжня сила, здатна заморозити будь-що до смерті, містилася всередині стріли!
Аша’руя була здивована силою, яка стояла на рівні з її власною. Тепер вона виглядала вкрай серйозною.
Якщо вже до цього дійшло, темряві й морозу доведеться вирішити, хто з них переможець!
Аша’руя підняла меч, що випромінював крижане, смертоносне світіння. Вона зосередила темну енергію всередині меча і вп'ялася очима в Му Нінсюе.
— Світанок Темряви!
Коли меч змахнув уперед, небо миттєво потемніло, але здавалося, ніби крізь нього проривається проблиск світанку. Він був довгим, гострим і швидким, а світло було крижаним. Це не принесло надії, як світанок, а лише відчай і безвихідь епохи темряви!
Ухилитися від атаки було неможливо. Розріз не залишав сліду і не з'являвся з певного кута чи напрямку. Він бив у ту ціль, на якій сфокусувався. Навіть маги Верховного рівня ахнули, зрозумівши, наскільки потужним був цей удар!
— Стріла Безмовності!
З тихим гудінням кристалічна стріла вилетіла, супроводжувана могутньою бурею, яка стрясала небо і землю, мчачи вперед. Здавалося, що ізольований простір ось-ось розвалиться будь-якої секунди!
Буря була потужною і величезною, але абсолютно беззвучною. Усе перетворювалося на лід, коли стріла пролітала повз. Навіть темна енергія замерзла і зависла в повітрі, мов туман!
Стріла Безмовності та Світіння Меча Світанку були неймовірно швидкими. За мить вони пронеслися половиною поля бою, але жодне з них не видало ані звуку. Було так тихо, ніби все навколо померло і завмерло...
Стріла розбилася на друзки у світлі, випущеному мечем. Світло меча також розсіялося під дією сили стріли. Темрява, що нависла над полем бою, миттєво розвіялася, а лід, що вкривав територію, миттєво розтанув, ніби його там ніколи й не було!
Коли натовп подумав, що дві потужні атаки нівелювали одна одну, у центрі поля бою спалахнуло біле світло. Пролунав жахливий вибух, і сильні вітри вдарили в усіх напрямках!
Було неможливо визначити, звідки взялася ця енергія. Вона була більше схожа на чорні вітри і чорні крижані леза, що розривали дерева на шматки. Не залишилося навіть пнів. Річка в центрі перетворилася на чорний як смола лід і завмерла. Скелі та гори були пошматовані до невпізнання, а на прямовисних стінах, що оточували поле бою, з'явилися подряпини та шрами!
На щастя, переважаюча енергія не піднялася вище. Інакше люди, які спостерігали за матчем зі скель, могли б опинитися в небезпеці...
Поле бою було розміром із міський район. Якби ці дві сили зіткнулися в місті, кожна будівля в ньому була б зрівняна із землею. І подумати тільки, що таку руйнівну силу створили дві прекрасні жінки. У це було неможливо повірити!
Територія ще довго залишалася в тиші, ніби все замерзло під впливом льоду та темряви.
На зруйнованому полі бою Аша’руя все ще твердо стояла у своїй чорній броні. Вона зняла срібну маску, відкривши своє суворе обличчя. Воно не мало нічого спільного зі спокусливим виразом, який вона зазвичай мала.
Кілька сніжинок кружляли навколо Му Нінсюе, підкреслюючи її унікальний крижаний шарм. Вона дивилася на Аша’рую, яка була абсолютно неушкодженою. Її обличчя було неймовірно блідим.
Вона все ще тримала крижаний кристалічний лук. Якщо їй доведеться випустити ще одну стрілу, щоб виграти матч, вона не мала жодного уявлення, що з нею станеться.
Ця Свята Храму Парфенону також володіла силою, що виходила за межі її культивації. Як вона і думала, вона не єдина особлива людина в цьому світі!
— Ти перемогла! — раптом здалася Аша’руя.
Му Нінсюе заціпеніла. Вона подумала, чи не почулося їй.
Аша’руя не повторила своїх слів. Вона сховала меч і попрямувала до виходу.
Її кроки були легкими, а холодна чорна броня на ній повільно зникла, мов хмаринка чорного диму. Вона також кинула срібну маску на землю, і та невдовзі розтанула.
Аша’руя дійшла до краю поля бою і пройшла повз Мо Фаня. Нарешті вона підняла погляд і поглянула на Мо Фаня, який теж був абсолютно збентежений.
Мо Фань і гадки не мав, що відбувається. Було очевидно, що вони обидві перебували на рівних. Якби Аша’руя вирішила продовжувати бій, результат усе ще був би непередбачуваним... хіба що Аша’руя більше не могла використовувати свою силу, що означало б, що цей удар уже був її межею.
Правда полягала в тому, що Му Нінсюе навряд чи змогла б випустити стрілу вдруге!
Мо Фань помітив, що Аша’руя холодно витріщається на нього. Її очі все ще випромінювали владну ауру Темного Майстра Меча. Будь-яка інша людина вже могла б панікувати, але Мо Фаня, який раніше вже вбив Темного Майстра Меча, ця аура не лякала.
— Будеш винен, — крижаний вираз обличчя Аша’руї раптом змінився на бешкетну усмішку, ніби сусідська дівчина, яку він образив, раптом придумала підступний план помсти, від чого йому стало не по собі.
— Що ти маєш на увазі? — запитав Мо Фань.
— Якщо я не опущу меча, вона теж не опустить лук; але якщо вона не опустить лук, то втратить життя. Вона не хоче здаватися, тому в мене не залишилося вибору, але ти тепер у мене в боргу, розумієш? — усміхнулася Аша’руя, повернувши собі свій лисячий темперамент.
— Ти теж на межі, — сказав Мо Фань.
— Тоді я повернуся туди і продовжу бій, і подивимося, хто з нас залишиться на ногах... — Аша’руя вдала, ніби повертається. Вона ще не покинула матч офіційно, оскільки дискваліфікація наставала лише після перетину лінії.
— Ти перемогла, я твій боржник, — безпорадно відповів Мо Фань.
— Ти, здається, дуже про неї піклуєшся? — зацікавлено запитала Аша’руя.
— Вона моя перша дружина.
— ...
Аша’руя ще ніколи не бачила нікого настільки прямолінійного і безсоромного!