— Ви помилилися? В'язні тут виглядають цілком нормально. Здається, вони не заразилися жодною хворобою. Ти зробила це таким правдоподібним, а виявилося, що ти помилилася! — не втрималася Фіона.
Вони перевірили в'язницю під керівництвом наглядачів, але мало того, що жоден із в'язнів не проявляв симптомів хвороби, вони здавалися енергійнішими, ніж люди ззовні. Коли в'язні побачили елегантну красуню Є Сінся і чарівну маленьку лолі Лінлін, у них виникло бажання вирватися з камер.
— З ними щось не так, — сказала Є Сінся.
— Що ти маєш на увазі? — запитав Мо Фань.
— Щось дивне з їхнім розумом. Я мала б легко читати їхні думки і розуміти їхні емоції, оскільки їхня ментальна сила не така сильна, як у магів, але коли я намагаюся зазирнути в їхній розум, здається, що вони оповиті туманом, — обережно пояснила Є Сінся.
Є Сінся була Магом Ментального Елементу. Храм Парфенону був відомий не лише своєю видатною Магією Зцілення, він мав репутацію завдяки своїй досконалості в інших Елементах, особливо в Білій Магії. Замість того, щоб називати його Храмом Зцілення, доречніше було б назвати його Священним Залом Білої Магії!
З нинішньою силою Є Сінся їй було б занадто легко читати думки в'язнів, навіть знаючи, що їхні голови, мабуть, наповнені брудними думками. Однак, коли Є Сінся намагалася відчути їхні емоції та зрозуміти думки, їй здавалося, що щось її блокує.
— Це справді звучить дивно. Я думаю, нам справді варто попросити уряд надіслати когось сюди, я піду зателефоную, — сказав Чжан Сяохоу.
— Тут... тут немає сигналу, — з дивним виразом обличчя сказав тюремний наглядач середніх років.
— Тоді я зателефоную надворі, — Чжан Сяохоу попрямував до виходу.
Шлях із в'язниці складався з багатьох дверей. Чжан Сяохоу попросив іншого наглядача показати дорогу. У в'язниці стояв сморід, тож він хотів також подихати свіжим повітрям.
— Ходімо глибше, — сказала Лінлін.
Група пішла за охоронцем і пройшла повз місце, де тримали звичайних в'язнів. Вони дійшли до камер, де утримували небезпечних злочинців.
Перетнувши міст, вони опинилися перед товстими металевими дверима. Мо Фань глянув на них і сказав наглядачеві середніх років Моргано:
— Досить міцні двері, б'юся об заклад, навіть магам важко прорватися крізь них.
— Так, ми хвилюємося, що деякі маги можуть прийти і влаштувати безлад у в'язниці, тому ми повинні переконатися, що навіть магам буде важко прорватися крізь них.
Моргано продовжував вести їх, пояснюючи ситуацію у в'язниці.
Щойно вони пройшли повз двері, вони миттєво зачинилися за ними. У приміщенні було темно, як у могилі, і світло ввімкнулося лише після невеликої затримки. Уся в'язниця була зроблена з крижаного заліза, тому там було холодно, як у холодильнику...
-Брате Мо Фаню...-
Мо Фань намагався зрозуміти, яких в'язнів тут тримають, коли почув голос Є Сінся у своїй голові.
Мо Фань трохи обернувся і подивився на Є Сінся, яка міцно стулила губи. Він був спантеличений, оскільки не розумів, чому Є Сінся використовує Ментальний Голос, щоб поговорити з ним. Невже вона мала щось, чого не могла сказати іншим?
Я спробувала прочитати думки охоронця теж, але ситуація така сама, як і з в'язнями. Я думаю... — сказала Є Сінся Мо Фаню обережним тоном.
Мо Фань миттєво зробив серйозне обличчя.
— Гей, охоронцю, чи не могли б ви відчинити двері, я хотів би поговорити зі своїм другом, — сказав Мо Фань Моргано.
Моргано повільно обернувся. Його чорні, як смола, очі ледь помітно миготіли, коли він переводив погляд з Мо Фаня на Є Сінся і назад.
Моргано раптом усміхнувся. Це виглядало дивно й моторошно в тьмяному світлі в'язниці.
— Ви мої в'язні, щойно увійшли сюди! — вибухнув сміхом Моргано. Його голос переплітався з іншим жахливим, пронизливим голосом!
— Що ти маєш на увазі? Ти намагаєшся замкнути нас тут? Ти всього лише маленький тюремний наглядач... ти хоч уявляєш, хто ми такі?! — негайно гаркнула Фіона, вказуючи на Моргано.
Багряно-червона аура почала підніматися від тіла Моргано, ніби десятки темно-червоних духів кружляли навколо нього. Його зіниці стали моторошно-червоними, коли він витріщився на Фіону з ноткою жадібності. Його усмішка стала ширшою, і з рота потекла слина!
Він не намагався вчинити сексуальне насильство над Фіоною, але було очевидно, що він думає про вбивство ніжної молодої жінки!
— Я мала здогадатися, що якщо з цим місцем щось не так, ці тюремні наглядачі теж будуть замішані! Кажи нам, що ти таке насправді? Навіщо ти наслав чуму на людей? — Лінлін була абсолютно безстрашною. Вона навіть почала допитувати істоту з праведним гнівом.
— Маленька дівчинко, ти про все дізнаєшся, коли я тебе з'їм! — Зла присутність Моргано посилилася.
Його шкіра почала тріскатися, ніби щось намагалося вирватися з-під неї. Довгі щупальця, що звивалися, вирвалися з його голови, як сколопендри, а моторошне волосся густо вкрило його тіло.
Його ноги перетворилися на чорне коріння старого дерева і почали швидко поширюватися по землі.
Тьмяне світло відкидало тінь тюремного наглядача на гладку стіну, але це більше не був силует людини. Це явно був монстр, чия спина була вкрита щупальцями!
— Що... що це, в біса, таке? — Фіона повністю втратила самовладання і сховалася за спинами групи.
Обличчя Є Сінся зблідло, коли вона побачила величезні зміни, що відбулися з тюремним наглядачем, який ще мить тому виглядав цілком нормально. Невже цей монстр був джерелом чуми?
Мо Фань помітив, що Сфера Есенції випромінює яскраве сяйво, коли монстр розкрив свою справжню подобу, натякаючи, що істота була джерелом енергії, якої він відчайдушно потребував.
Мо Фаню було цікаво. Чому Сфера Есенції відреагувала на монстра?..
Мгм, зараз був не час хвилюватися про це, йому слід зосередитися на тому, чому тюремний наглядач раптом перетворився на монстра, ніби в нього вселився якийсь диявол!
До речі, Мо Фань відчув, що вже бачив щось подібне раніше.
— Я знаю, що ти таке, — раптом спокійно сказав Мо Фань.
Тюремний наглядач був удвічі більшим за нього, і його обличчя змінилося до невпізнання. Очі, що повністю вкривали його чоло, зафіксувалися на Мо Фані, коли він вибухнув дивним сміхом.
— Схоже, у тебе є щось гарненьке. Віддай це мені, і я подарую тобі швидку смерть! — Монстр говорив людською мовою, але його тон звучав дуже дивно!
— Б'юся об заклад, у тебе є господар. Цікаво, чи він тут? — запитав Мо Фань.
— О, здається, ти дещо знаєш, але як би наш господар міг прийти в таку маленьку в'язницю, як ця... — сказав монстр.
— Чому ти поводишся так самовдоволено, коли його навіть немає тут? Помри! — Щойно Мо Фань підняв голову, розряд Тирана Блискавки люто вдарив у монстра.
Монстра відкинуло. Він скотився сходами і важко впав у простору зону внизу.
Монстр ще не помер. Він повільно підвівся на ноги, його очі випромінювали розлючене криваве сяйво. Він підняв голову і видав оглушливий рев!
БАХ!
Тим часом камери внизу розчахнулися, і в'язні вирвалися назовні, розриваючи одяг і ланцюги на собі з неймовірною силою...
Хоча вони не перетворилися на монстрів, як тюремний наглядач, у них також були щупальця на спинах і моторошний вигляд!
— Мо Фаню, ти знаєш, що це таке? — Лінлін була шокована, побачивши, як багато в'язнів перетворюються на монстрів.
— Мгм, я натрапив на щось подібне в Японії. Ці в'язні втратили контроль над своїм розумом. Не вбивайте їх, але половина тіла тюремного наглядача вже поглинута псуванням. Він джерело, його треба знищити! — сказав Мо Фань.
Мо Фань уже стикався з чимось подібним раніше. Незабаром після того, як він і Мочідзукі Чіхая вкрали Злу Сферу Есенції зі Східної Вартової Вежі, Мочідзукі Чіхая ледь не перетворилася на демона на вулиці!
Мо Фань нарешті зрозумів, чому Сфера Есенції світилася і чому тюремний наглядач, здавалося, цікавився Сферою Есенції. Вони обидва походили з одного джерела — злої сили, що накопичувалася від нескінченної ненависті, гніву та болю з часом, сили, яка могла миттєво контролювати розум людини після контакту з нею!
Червоний Демон!
Східна Вартова Вежа породила першого Червоного Демона!
Ембріон другого Червоного Демона був у руках Мо Фаня — Сфера Есенції. Старий Бао зумів стерти її злу присутність, перетворивши її на сферу, яка могла зберігати енергію!
Господарем, до якого звертався Мо Фань, розмовляючи з тюремним наглядачем, був перший Червоний Демон!
В'язні були сповнені зла, їхній розум контролювався. Місто страждало від чуми, що приносила страждання і біль людям. Однак Мо Фань ніколи не думав, що це все справа рук Червоного Демона!
На щастя, Червоний Демон, старий друг, про якого згадував Мочідзукі Кен, не вирішив залишитися в цій маленькій в'язниці. Він лише виростив маленького Червоного Демона. Інакше вони потрапили б у велику халепу, просто увірвавшись і так бездумно розслідуючи цю справу. За словами Мочідзукі Кена, перший Червоний Демон був таким же сильним, як демонічна істота рівня Великого Правителя!
Якщо маленький Червоний Демон був винуватцем чуми, це було не так складно вирішити, як спочатку думав Мо Фань. Щойно він розбереться з маленьким Червоним Демоном і очистить злу присутність, розсіяну по всьому місту, чума незабаром зникне!