Крижана Труна приземлилася менш ніж за десять метрів, позаду Мо Фаня.
Мо Фань обернувся і здивувався, побачивши всередині прозорого кристала смолисто-чорну істоту з мечами в руках. Вона була скута льодом, а на її обличчі все ще застигла посмішка, ніби вона була за лічені секунди від нападу на свою ціль!
Мо Фань був приголомшений. Хіба це не Вартовий Смерті Лютого Меча? Як він міг бути таким необережним, що геть забув: Вартові Смерті Лютого Меча майстерно влаштовували засідки на ворогів за допомогою Елементу Тіні?
— Зосередься! — Му Нінсюе суворо глянула на Мо Фаня, попереджаючи його бути напоготові весь час.
Мо Фань знизав плечима і сказав:
— Я надто захопився твоєю вродою, але якби він був трохи ближче, я б точно помітив його присутність!
Му Нінсюе просто проігнорувала слова Мо Фаня. Вона глянула на смолисто-чорну нежить, ув'язнену в льоду, і сказала:
— Щось дивне з цим видом нежиті.
— Це Вартові Смерті Лютого Меча, найвідданіші солдати фараона в піраміді. Вони з'являються лише поблизу піраміди, тож якщо ми плануємо дістатися до неї, нам доведеться прорватися крізь них, — сказав Мо Фань.
Є Сінся помітила, що Му Нінсюе поранена. Вона швидко накреслила Зоряний Атлас і викликала двох Цілющих Духів між пальцями.
Цілющі Духи елегантно танцювали навколо Му Нінсюе, розсипаючи кришталеву рідину, схожу на пилок, щоб залікувати рани Му Нінсюе, водночас усуваючи побічні ефекти пошкоджень, завданих злою силою.
Є Сінся помітила здивування в очах Му Нінсюе і пояснила:
— Храм Парфенону надав нашому Елементу Зцілення здатність очищувати, тому ми можемо лікувати багато ран, які інакше були б невиліковними.
Му Нінсюе була неабияк здивована. Є Сінся стала блискучою Цілителькою, а вона й не помітила; її враження про Є Сінся тепер кардинально відрізнялося від того, що вона пам'ятала.
— А-А-А!!!
— Тікайте, швидше, або ми всі тут помремо!
— Дідько, ми лише за кілька сотень метрів від піраміди, ми не можемо зараз здатися!
Крики агонії та гучні зойки долинали з іншого боку. Му Нінсюе негайно злетіла в повітря і глянула в напрямку шуму.
Приблизно за п'ятсот метрів звідти була група чорних мечників, схожих на нежить, яку вона щойно вбила. Вони стояли у строю, рубаючи на шматки людських магів, що кидалися на них. Му Нінсюе бачила лише кров, що бризкала навсібіч і заплямовувала людей поблизу...
Серед Вартових Смерті Лютого Меча була тіньова фігура верхи на чорному примарному коні. Фігура була оповита сильною смолисто-чорною аурою, а на плечах, здавалося, був чорний плащ.
Він сидів на спині коня, як величний лицар. Гігантський чорний меч у його руці був піднятий до багряно-червоного неба, ніби він закликав силу Бога Ночі. Незабаром чорна аура почала спускатися з хмар!
— Нестримний Меч Потойбічного Світу! — промовив владний голос. Чорний лицар говорив давньоєгипетською мовою. Руйнівна чорна аура з Королівства Мертвих опустилася на земний світ!
Чорна аура розділилася надвоє: одна велично прокотилася небом, а інша прорізала землю. Усе на шляху було миттєво знищено!
Капітан Ловар і його солдати опинилися в зоні ураження. Він був свідком того, як його товаришів перед ним розірвало на шматки, а кров полилася дощем...
Шматки плоті й крові заплямували його обличчя. Очі капітана Ловара розширилися, коли чорний розріз промайнув і повз нього.
Світ почав обертатися. Удар був настільки швидким, що капітан Ловар був ще при свідомості, коли йому відтяли голову. Він встиг побачити, як його тіло розлітається на шматки, поки його голова кружляла в повітрі.
Голова капітана Ловара впала до ніг генерала Фенни. Вона нахилилася і взяла брудну голову в руки, дивлячись у широко розплющені очі чоловіка.
Ловар був найвідданішим підлеглим Фенни. Вони служили в армії понад тридцять років. Ловар завжди хотів стати генералом із власною армією. Він розповів їй про свої амбіції в перший же день, але генералом стала Фенна, маючи під командуванням тисячі солдатів. Проте Ловар сказав, що воліє служити під її керівництвом, аніж служити іншим генералам із поганим характером.
Фенна знала, що чоловік усе ще мав свої амбіції. Він хотів стати Верховним Магом і отримати звання генерала. Він тяжко працював заради своєї мети більшу частину життя, але тепер у нього більше не було шансу здійснити її...
— Хтось може мені пояснити, чому з'явився Темний Майстер Меча, якщо це лише міраж піраміди?
— Хіба нежить такого виду не існує лише у справжній піраміді? Хіба він не повинен залишатися з фараонами?
— Мертві, вони всі мертві, і ми теж довго не проживемо...
— Темний Майстер Меча, чому, чому... хіба піраміда не просто міраж? Це означає, що це, це справжня піраміда?
Темний Майстер Меча гордо випростався. Істота, на якій він їхав, була Темним Примарним Конем рівня Командира, тоді як він сам уже перевершив рівень Командира. Навіть Просунуті Маги не мали шансів проти його потужних атак!
— Зберігайте спокій! — Фенна поклала голову Ловара на землю і закрила йому очі руками. Її суворі очі наповнилися сльозами, але вона не дозволила їм скотитися по щоках.
Голос Фенни відлунював у вухах солдатів, розбиваючи страх у їхніх серцях.
— Це лише міраж, і Темний Майстер Меча теж не непереможний! Якщо ми здамося зараз, його меч рубатиме місто Пуччіні. Скажіть мені, це те, що ви хочете побачити? Чи є сенс жити, коли це станеться? Не забувайте, ви солдати! Не витрачайте решту свого життя, шкодуючи про боязке рішення, яке ви прийняли сьогодні! — Хоча Фенна була жінкою, її голос демонстрував її незламний дух!
Шляху назад не було; вони не могли просто сховати мечі назад у піхви лише тому, що натрапили на сильного ворога; натомість вони повинні були ще лютіше кинутися вперед!
— Шерлоку, ми візьмемо на себе Темного Майстра Меча разом. Решта — рушайте до піраміди. Ми не дозволимо мертвим правити нашою землею! — закричала Фенна.
Фенна злетіла в повітря просто над магами, змахуючи крильми. Її очі були хижими, мов у леопарда, коли вона дивилася на Темного Майстра Меча.
Темний Майстер Меча вирізнявся серед Вартових Смерті Лютого Меча. Його очі спалахнули полум'ям, демонструючи гордість і велич істоти рівня Правителя. Йому не потрібно було навмисно показувати свою зневагу, адже в його тілі тисячі років текла кров шляхетної знаті стародавнього Єгипту!
— Панування Темряви! — Темний Майстер Меча підняв велетенський меч у руці. Сліпуче сяйво вирвалося з кінчика меча, опускаючись на місцевість і вкриваючи улоговину, де стояла піраміда!
Сильна темна аура ринула вперед. Солдати знову поринули в страх, опинившись усередині Домену настільки темного, що не бачили власних рук.
Панування Темряви мало величезну зону покриття. Усередині нього кожен Вартовий Смерті Лютого Меча тепер був одягнений у чорне. Світіння в їхніх очах теж посилилося!
— Ця нежить стала ще сильнішою!
— Швидше, займіть свої позиції, не панікуйте!
Вартові Смерті Лютого Меча були вбивцями в темряві. Їхні мечі могли легко знищити Мага Середнього Рівня, оскільки могутні істоти стали ще сильнішими під впливом темної сили Темного Майстра Меча.
Невеликому загону Бойових Магів знадобилися величезні зусилля, щоб ледве вбити одного посиленого Вартового Смерті Лютого Меча. Кількості Вартових було достатньо, щоб викликати відчай!
Темний Майстер Меча залишався нерухомим. Йому не було потреби втручатися, оскільки його підлеглих було достатньо, щоб знищити ідіотських людей!
Му Нінсюе ступила на вітер і повільно приземлилася. У неї було похмуре обличчя.
— Темний Майстер Меча... це щось зсередини піраміди. Без чотирьох Верховних Магів ми не зможемо впоратися з ним! — вигукнув Кулун із подивом.
Мо Фань також піднявся на височину, щоб спостерігати за ситуацією.
«Жахливий» — це було єдине слово, яке спало йому на думку для опису побаченого.
Темний Майстер Меча атакував лише двічі, а незліченна кількість людей перед пірамідою вже загинула. Їхня кров текла буквально рікою. Бойовий дух армії стрімко падав під час безжальної різанини, солдати почали панікувати від страху!
Темний Майстер Меча застав усіх зненацька і був просто надто сильним!
Однак Мо Фань був трохи спантеличений, коли побачив Темного Майстра Меча.
Він раніше бачив істоту, яка належала і до магії тіні, і до нежиті!
Важко було забути таку унікальну істоту, побачивши її раз. Це сталося, коли він був на шляху до Чжана Сяохоу. Це була істота, яку викликала жінка на ім'я Є Мен Е.
Це був темний лицар із мечем, але Мо Фань був абсолютно шокований тим, наскільки він сильний!
Темний лицар, якого викликала таємнича Є Мен Е, мав таку саму ауру, як і Темний Майстер Меча. Єдина відмінність полягала в тому, що Темний Майстер Меча був більшим і мав сильнішу ауру.
Однак Мо Фань вірив, що це одна й та сама істота, просто темний лицар Є Мен Е ще не досяг своєї остаточної форми!
— Ну, ти можеш вважати його Викликаною Істотою з Потойбічного Світу. Він має неймовірну силу, чудово володіє мечем, а також дуже розумний і відданий. Однак у нього є маленька слабкість.
— Яка слабкість?
— Це тип істоти, яка підписала контракт із Богом Темряви, тому вона повинна дотримуватися певних правил. Одне з них полягає в тому, що якщо хтось викликає його на дуель, він повинен погодитися. Оскільки Бог Темряви подарував йому нове життя і видатну силу, він не дозволить нікому кидати виклик імені Бога Темряви, — сказала Є Мен Е.
— Це досить цікаво, але чому це слабкість?
— Здебільшого це дрібниця, але якщо хтось замишляє проти мене змову і зловживає правилом, щоб зайняти цю дурну істоту, ця людина може виграти час для своїх спільників, щоб усунути мене. Правило не дозволяє істоті робити щось інше до закінчення дуелі; вона навіть забуде про свій обов'язок захищати свого господаря, — сказала Є Мен Е.
Є Мен Е була жінкою, яку чоловік не міг забути після одного погляду. До того ж Мо Фаню було дуже важко забути і темного лицаря, що захищав її.
Хоча Мо Фаню було ще цікавіше дізнатися про особу Є Мен Е, його нинішнім пріоритетом було знайти спосіб впоратися з Темним Майстром Меча.
Якщо Є Мен Е не збрехала йому, то Темний Майстер Меча повинен підкорятися певним правилам і приймати кожен виклик, і він повинен битися з претендентом сам на сам. Це могло б стати шансом, яким вони могли б скористатися, щоб зайняти Темного Майстра Меча.
Їхньою метою було не знищити нежить, і вони не були зацікавлені в перемозі над Темним Майстром Меча. Вони прагнули лише знищити міраж піраміди!