Гвинти швидко оберталися. Над ними було блакитне небо, а внизу простягалася помаранчево-червона дика місцевість. Вони могли бачити дивні лінії та візерунки, розкидані по землі, що тягнулися вдалину.
— Дивіться, що це? — вигукнула Нань Юй, вказуючи на землю.
Група негайно глянула в напрямку, куди вказувала Нань Юй, і виявила геогліф, утворений лініями та візерунками, що нагадував мавпу на землі!
(ПП: Геогліф — нанесений на землю геометричний або фігурний візерунок, як правило, довжиною понад 4 метри. Багато геогліфів настільки великі, що їх можна розглянути тільки з повітря)
Це видовище миттєво приголомшило групу, що прямувала до Наски. Вони вже відвідували цю місцевість пішки раніше, але хоча й помічали дивні лінії на землі, не розуміли, що це таке. Однак, подивившись униз з висоти тисячі метрів, вони зрозуміли, що лінії насправді були частиною геогліфа, що зображав мавпу!
— Пам'ятаєте опис істот, що атакують Шахти Аріель? Хіба вони не схожі на мавпу, зображену геогліфом? — сказав Цзян Юй.
Коли вони летіли з Ліми до Наски, Аріосто повідомив їм про ситуацію на шахтах і дав прочитати інформацію про мавп-монстрів. На їхній подив, на забороненій землі Наски був геогліф тієї самої істоти. Хоча малюнок не виглядав живим, все одно було вражаюче бачити його, намальованим на землі широкими лініями!
— Дивіться вперед! — знову закричала Нань Юй, виявивши щось інше.
Ай Цзяньту направив гелікоптер у напрямку, куди вказувала Нань Юй. Вони виявили спіральні візерунки та прямі лінії на просторій землі. Лінії були ідеально прямими, ніби їх малювали за допомогою техніки.
Спіральні візерунки та прямі лінії зображали монстра-птаха. Хоча це був лише силует істоти, всі були впевнені, що це той самий монстр-птах, який напав на них!
Геогліф дивного птаха простягався по землі. Частина його була закрита хмаринкою під ними, але хмара не могла закрити весь геогліф. Він був більшим і більш видовищним, ніж геогліф мавпи-монстра, який вони бачили раніше...
-Це... це Лінії Наска?-
-Це візуально приголомшує!-
Мо Фань дізнався дещо від Лінлін, але коли він побачив Лінії Наска на власні очі, все одно був вражений!
-Як вони це зробили?-
Людський зір на землі досить обмежений. Неможливо намалювати ідеально пряму лінію, що тягнеться на кілька сотень метрів по землі. Команда відвідувала це місце раніше, але не розкрила таємницю ліній. Вони помітили їх лише тоді, коли пролітали більш ніж за тисячу метрів над ними...
Геогліфи не могли бути створені людьми. До того ж, згідно з інформацією, наданою Лінлін, геогліфи існували дуже давно!
— Там, ще один... це павук! — сказала Цзян Шаосюй, вказуючи в іншому напрямку.
Геогліф павука!
Коли гелікоптер змінив курс, геогліф павука повільно потрапив у поле зору кожного. Цей геогліф був більш детальним порівняно з іншими. Здавалося, що істота ось-ось вискочить із землі.
Геогліфи були абсолютно масивними. Неймовірні лінії були дещо страхітливими й таємничими, застерігаючи людей не наближатися надто близько.
— Якби я знав, що лінії насправді зображують тих монстрів, я б ніколи не ступив на цю землю! — сказав Цзян Юй переляканим голосом.
— Так, якими ж ми були необачними...
— Геогліф монстра-птаха; ми, мабуть, увійшли на землю, де знаходиться цей геогліф! — сказала Цзян Шаосюй.
Ай Цзяньту повернув голову і запитав:
— Мо Фаню, як ти дізнався про них?
Команда пропонувала продовжити подорож пішки, коли вони наблизилися до Наски, оскільки більшість небезпечних місць були суворою безпольотною зоною. Це був здоровий глузд для тих, хто мандрував дикою природою. Однак Мо Фань наполіг на тому, щоб пролетіти над цим місцем на гелікоптері, кажучи, що вони виявлять щось дивовижне.
Як він і припускав, вхід на землю пішки й погляд на неї з висоти були зовсім різними враженнями. Здавалося, що Наска ніколи не хотіла, щоб люди розкрили її таємницю. Лише титани й божества могли зрозуміти її значення...
— Не дивно, що місцеві описували це місце як заборонену землю. Ці геогліфи виглядають так, ніби їх залишили боги давніх часів. Вони неймовірні! — вигукнула Нань Юй.
— Що нам тепер робити? Ми знаємо, що на нас полюють монстри-птахи, але як нам позбутися прокляття? — Чжао Ман'яню було байдуже, чи є геогліфи дивом. Його розум був повністю зосереджений на звільненні від прокляття.
— Давайте спустимося туди, де геогліф монстра-птаха, — запропонував Мо Фань.
Мо Фань теж не мав жодного уявлення, що робити. Інформація, яку надала Лінлін, була досить обмеженою. До речі, Лінлін насправді дізналася цю інформацію від Старого Бао.
Мо Фань був досить збентежений. Хіба Старий Бао не був просто менеджером Агентства Мисливців? Відколи він став таким обізнаним про дивні чудеса в іноземних країнах?
-Невже цей старий мав якусь приголомшливу особистість у минулому?-
З гучним гуркотом чорний гелікоптер важко приземлився на землю.
Люди в гелікоптері здивовано закричали. Вони подумали, що на них напали, щойно вони приземлилися. Вони вже збиралися перейти в бойовий режим, коли з пілотського крісла пролунав низький голос Ай Цзяньту:
— Вибачте, я провів за штурвалом гелікоптера трохи більше десяти годин. Я ще не звик до посадки та зльоту.
Ай Цзяньту був магом, тому він не витрачав багато часу на навчання керуванню гелікоптером.
У членів команди з'явилися зморшки на лобах після грубої посадки.
-Якщо ти не вмієш керувати гелікоптером, навіщо ти відпустив пілота з таким сильним почуттям праведності? Їм наказали доставити нас сюди, хоча перуанці вважають це місце забороненою землею!-
— Чи образимо ми бога монстрів-птахів, якщо посадимо на нього гелікоптер? — тихо запитав Цзян Юй.
— Ми вже образили його. Ходімо, подивимося, що ми зможемо знайти, — сказав Мо Фань.
Команда вийшла на геогліф, коли сонячне світло осяяло землю. Лінії виблискували під сонцем...
У лініях не було нічого особливого, коли вони йшли по землі. Вони виглядали як звичайнісінькі яри. Ніхто б ніколи не подумав, що вони можуть об'єднатися в такий приголомшливий візерунок!
— Я нічого не знайшов.
— Ми теж нічого не знайшли, коли були тут минулого разу, а потім на нас напали дивні птахи, — сказала Цзян Шаосюй.
— Так, ми ніколи не думали, що це місце буде забороненою землею. Ми прийшли лише шукати скарби, — сказав Чжао Ман'янь.
Команда нічого не знайшла після огляду території навколо геогліфа. Вони не могли не відчувати тривогу через це.
У них був лише тиждень. Вони відпочивали день у Лімі, і подорож сюди зайняла близько дня. У них залишалося небагато часу. У них будуть великі проблеми, якщо вони не досягнуть прогресу найближчим часом!
Лінії Наска мовчки лежали на містичній землі, освітлені обертанням Сонця та Місяця. Вони піддавалися впливу сильного вітру, блискавок і проливних дощів... але їхні контури ніколи не розмивалися.
Власне кажучи, історичні записи також згадували подібні катастрофічні напади демонічних істот. Однак більшість інформації була втрачена, оскільки місця продовжували змінюватися. Чіткого пояснення інцидентам у Насці не було.
Як можна було розгадати таємницю Наски всього за кілька днів?
Мо Фань та інші провели три дні в дикій місцевості, але не досягли жодного прогресу.
За цей період вони бачили, як геогліф мавпи-монстра випромінював дивне біле сяйво. Геогліф павука також випромінював яскраво-червоне сяйво. Вночі в тумані вони могли невиразно бачити, як безліч павуків рухається в певному напрямку.
Побачивши це неймовірне видовище, Мо Фань та інші зрозуміли, що заборонену землю неможливо пояснити магією. Вони також вірили, що якщо не знайдуть причину, чому Монстри-Птахи Наски сердяться на них, їх скоро покарає Бог Наски!
Наступного ранку Мо Фань вивалився зі свого намету напівсонний. Цзян Юй і Нань Юй розбудили всіх у збудженні.
— Швидше на гору, підіймайтеся на вершину Гори Наска. Здається, я розібралася! — вигукнула Нань Юй.
Команда негайно попрямувала до Гори Наска. Стоячи на вершині гори, вони також могли бачити приголомшливі геогліфи. Сонячне світло на світанку додавало геогліфам відтінок сакральності, ніби вони охороняли щось вічність.
За допомогою сонячного світла команда зрозуміла, що частина біля ока монстра-птаха була тьмяною!
— Пам'ятаєте, як ми знайшли заглиблення біля ока, коли були на геогліфі? Дивіться, усі частини дивного птаха світяться, крім ока. Цілком ймовірно, що хтось вкрав річ, яка знаходилася в оці! — сказала Нань Юй.
Геогліф очевидно був цілісним під сонячним світлом, тому єдина відсутня частина переконливо натякала на те, що припущення Нань Юй було правильним.
Питання в тому, хто вкрав око геогліфа?
— Це був хтось із нашої команди? — запитала Цзян Шаосюй.
— Можливо, це інші? Тому вони не захотіли їхати? — припустив Чжао Ман'янь.
Нань Юй похитала головою і сказала:
— Я так не думаю. Зважаючи на те, наскільки близькі ми були до смерті в замку, вони були б божевільними, якби все ще не хотіли поділитися з нами секретом. Я вважаю, що око вкрали приблизно в той час, коли ми увійшли в це місце. Тому Монстри-Птахи Наски нападають на всіх, хто нещодавно увійшов на заборонену землю. Ви всі забули? Багато міст на південному заході Перу атаковані, і шахти теж оточені монстрами. Дивні птахи переслідують нас, але мавпи й павуки атакують інші місця... точніше, вони атакують там, де знаходяться підозрювані!
— Отже, це означає, що Істоти Наски не знають, хто злодій, тому в них немає іншого вибору, окрім як нападати на всіх, хто приходив сюди нещодавно? — сказав Цзян Юй.
— Мабуть, так! Якщо ми знайдемо злодія, все закінчиться. Пам'ятаєте слова, вирізьблені на стіні біля підніжжя гори? Там написано те саме! По суті, це означає: ви повинні повернути все, інакше прокляття ніколи не скінчиться! — заявила Нань Юй.