Величезний птах відлетів удалину. Повітряний потік навколо них миттєво повернувся до норми, що дозволило літаку відновити курс і стабілізуватися.
Коли вони повернулися до салону, головний бортпровідник, стюардеси та другий пілот зустріли їх і радісно сказали містерові Цзя:
— Чудова робота, вам вдалося відігнати цю жахливу демонічну істоту!
Оскільки літак міг летіти нормально, пасажири також поступово заспокоїлися. Дізнавшись, що маг врятував усім життя, вони підвелися і з вдячними поглядами зааплодували йому.
Містер Цзя почувався ніяково. Він вказав на Мо Фаня і сказав:
— Я не так вже й багато зробив, це ось цей маг Блискавки відігнав істоту.
Люди в салоні були приголомшені. Містер Цзя був старшим і мав вражаючу манеру поведінки, яку очікують від мага. Головний бортпровідник також згадав через динаміки, що він був Просунутим магом. Тому всі припустили, що саме він зробив головний внесок у те, що птаха прогнали. На їхній подив, справжнім рятівником виявився молодий студент поруч із ним.
Мо Фань мовчки повернувся на своє місце.
Містер Цзя почувався ще більш ніяково. Він пам'ятав, як зверхньо розмовляв із юнаком, і згадав, яким безпорадним він був проти дивного птаха. Він був ще більше вражений талантами Мо Фаня.
— Ти справді прогнав того дивного птаха? — запитала дівчина на ім'я Феньфень, що сиділа поруч із ним.
— Мабуть, так, — усміхнувся Мо Фань. Він бачив захоплений погляд в очах дівчини.
Він зітхнув про себе: він і справді був гігантом серед людей. Навіть політ літаком міг привернути до нього стільки уваги. Він навіть не мав шансу залишитися непомітним хоча б на пару днів.
Забудь про це, йому доведеться звикати до того, що він буде в центрі уваги решту свого життя!
Пунктом призначення Мо Фаня було Перу в Південній Америці. Національна збірна вже чекала на нього в місті Ханмі в Перу.
Місто Ханмі розташоване на півдні Перу. Це були не тропічні ліси, а пекуча суха земля і пустеля. Там часто можна було побачити величезні помаранчеві скелі, що тягнулися нескінченно до горизонту, зливаючись із блакитним небом. Часом на безплідних землях височіли самотні гори, навколо яких у радіусі кількох кілометрів не було нічого. Довгі тіні гір були схожі на гігантські чорні мечі, що розсікали землю навпіл.
Після прибуття до Ханмі температура різко підвищилася. Мо Фань одразу возз'єднався з національною збірною, щойно приземлився. Мо Фаню було важко адаптуватися до пекучої спеки, він почувався так, ніби його пекли в духовці. З іншого боку, Маленька Полум'яна Белль насолоджувалася життям. Здавалося, вона повернулася до Північної Палаючої Долини.
Мо Фань знайшов Ай Цзяньту та інших у готелі міста Ханмі. Вони відпочивали в барі, насолоджуючись місцевим пивом. Здавалося, всі були задоволені собою.
Можливо, через спекотну погоду Мо Фань не здивувався, побачивши Цзян Шаосюй у відвертому одязі. Третина її грудей була оголена, підкреслюючи відкритість і розкутість та нестриманість місцевих жителів Південної Америки. Її короткі обтислі шорти робили її сідниці ще більш звабливими.
— Йоу! Мо Фаню! — Цзян Шаосюй першою помітила його. Вона миттєво натягнула звабливу посмішку.
— Йди сюди, дай я тебе обійму, — розреготався Мо Фань, крокуючи вперед і нахабно обіймаючи жінку.
Цзян Шаосюй зовсім не заперечувала. Вона подарувала Мо Фаню ароматні та м'які обійми. Це мало бути звичайним способом вітання в іноземних країнах, але Мо Фань навмисне стиснув м'яку плоть, що ледь не вивалювалася з її грудей!
Пружні! Вони були надзвичайно пружні!
Принади Цзян Шаосюй були справді вражаючими. Мо Фань був упевнений, що вона нічого не підкладала знизу. Він міг легко визначити це на дотик.
— Збоченець! — Цзян Шаосюй звабливо закотила очі на Мо Фаня. Здавалося, її не турбувала збочена поведінка Мо Фаня.
— Гм, вона вітала тебе, що, в біса, ти робив, збоченець! — гаркнув незнайомий голос.
Мо Фань обернувся і побачив обличчя, якого раніше не бачив.
Проте він легко здогадався, що це був Лу Їлінь. Му Нуцзяо та інші вже згадували про нього, коли він ще був у Залі Тренувань. Після того, як Му Нінсюе та він залишили національну збірну, саме Лу Їлінь зайняв їхнє місце.
— Вона й слова не сказала, хто ти такий, щоб критикувати мене? — неприємно відповів Мо Фань.
— Вона жінка, тому, звісно, їй було б ніяково про це казати, але тобі краще стежити за собою! До речі, хіба такий новачок, як ти, не повинен поважати старших у команді? Це так ти розмовляєш зі старшими?! — люто випалив Лу Їлінь.
Мо Фань глянув на Цзян Шаосюй і побачив її хитру усмішку. Він одразу все зрозумів.
Цей Лу Їлінь, мабуть, запав на Цзян Шаосюй після того, як вона подражнила його своїм лисячим характером. Тож він, звісно, був не в захваті, побачивши, як Мо Фань мацає жінку, яка його цікавить.
— Старший?
— ХА-ХА-ХА, Мо Фаню, тепер ти молодший, — розреготався Цзян Юй.
Мо Фань втратив дар мови. Невже він серйозно мусив витрачати час на ідіота, коли щойно повернувся в команду? Хіба він не лише трохи помацав її, не кажучи вже про те, що вона сама була не проти!
— Лу Їлінь сказав щось Цзян Шаосюй після того, як випив трохи алкоголю, але, схоже, йому відмовили, тож він досі злий. Ти якраз приїхав і наступив йому на хвоста! — підійшов до Мо Фаня Чжао Ман'янь і повідомив йому.
Мо Фань зрозумів. Тепер стало ясно, чому хтось почав чіплятися до нього, щойно він прибув. Схоже, цей Лу Їлінь був у поганому настрої після того, як потрапив у френдзону.
Що за ідіот, використовувати його як боксерську грушу? Цей хлопець з глузду з'їхав?
— У тебе є три секунди, тримайся від мене на відстані понад десять метрів. Інакше запах випивки і твій крихкий характер маленької принцеси змусять мене тебе відлупцювати! — сказав Мо Фань.
— ХА-ХА-ХА, крихкий характер маленької принцеси!.. Мо Фаню, ти справді мусиш заходити так далеко? — Чжао Ман'янь миттєво вибухнув сміхом.
Дехто з групи теж захихотів, почувши цей коментар.
Лу Їлінь почервонів, побачивши, що команда сміється після того, як його відмову викрили. Його палаючі очі витріщилися на Мо Фаня.
— Схоже, мені доведеться навчити тебе, як поводитися члену національної збірної! — очі Лу Їліня випромінювали золоте світло.
Навколо нього з'явилося кілька візерунків, що швидко об'єдналися в золотий Зоряний Візерунок.
— Зоряна... Зоряна Галактика, це Просунуте закляття!
Люди в барі були шоковані, побачивши сліпуче золоте світло. Було неймовірно рідкісним явищем побачити Просунутого мага в такому пересічному місті, як Ханмі!
Вираз обличчя Лу Їліня трохи покращився, коли він почув вигуки людей. Зрештою, світ був доволі простим. Сила означала все в цьому світі; він міг чіплятися до будь-кого, поки був достатньо сильним!
— Тебе щойно перевели до національної збірної із Залу Тренувань. Ти все ще занадто слабкий порівняно з рештою з нас. Тобі краще... — Лу Їлінь праведно витріщився на Мо Фаня.
— Відвали! — очі Мо Фаня випромінювали владне срібне сяйво.
Коли Лу Їлінь вже збирався завершити свою золоту Зоряну Галактику, потужна сила врізалася в нього і відкинула його в політ, перш ніж він встиг зреагувати...
Він пролетів від центру бару до середини дороги біля готелю, здійнявши пил у повітря.
Люди, які галасували в барі, миттєво замовкли.
Навіть члени національної збірної були приголомшені. Вони з недовірою дивилися на таємниче срібне сяйво навколо Мо Фаня.
— Простір... Елемент Простору! — Цзян Шаосюй першою здивовано скрикнула.
Нань Юй, Ай Цзяньту, Цзян Юй, Гун Юй та інші теж втупилися в Мо Фаня. Нікого навіть не хвилювало, чи постраждав Лу Їлінь, якого відкинуло ударом.
Відколи це Мо Фань мав доступ до Елементу Простору? Судячи з того, як він зміг миттєво вивільнити потужну силу, він уже був знайомий з його використанням!
— Гм, Подвійні Вроджені Елементи, ти нарешті показав свій вроджений талант. Однак, чи не занадто ти гостро реагуєш, використовуючи його на товариші по команді посеред сварки?! — засудив його Гун Юй заздрісним голосом.
Подвійні Вроджені Елементи Мо Фаня не були великим секретом. Причина, чому він не показав їх, коли ще був у команді, полягала в тому, що його Елемент Простору тоді був ще надто слабким. Він покращив його лише після того, як зосередився на тренуваннях після повернення додому.
— Я використав лише Базове закляття, а він намагався застосувати на мені Просунуте закляття. Минуло кілька місяців відтоді, як я востаннє тебе сварив, у тебе вже сверблять риб'ячі кістки? Хочеш, я відправлю тебе туди, щоб скласти компанію тому ідіоту? — Мо Фань подивився на Гун Юя і відповів з порожнім смішком.
Гун Юй холодно гмикнув, але не наважився сказати щось більше.
Якби він дійсно бився з Мо Фанем, навряд чи він переміг би його. Гун Юй відчув, що поки немає потреби провокувати Мо Фаня безпосередньо. Як тільки його культивація покращиться, у нього буде безліч шансів провчити цього самовдоволеного Мо Фаня!
— То ти той хлопець із Подвійними Вродженими Елементами! — усмішка Цзян Шаосюй розквітла, як квітка. Її звабливі очі захоплювалися Мо Фанем ще більше.
Цзян Шаосюй була з тих, хто охоче фліртує з кимось сильним, хто зміг її зацікавити. Що ж до когось на кшталт Лу Їліня, який був зарозумілим, гордим і обмеженим, їй було ліньки навіть витрачати на нього кілька поглядів.
— Мо Фаню, ніяких внутрішніх чвар у команді, — тихо сказав йому Ай Цзяньту.
Мо Фань знизав плечима, натякаючи, що Лу Їлінь напав першим. Він лише захищався.
Лу Їлінь не постраждав від короткої сутички. Зрештою, закляття використовувалося переважно для відкидання цілі. Фізичні характеристики Просунутого мага були не такими вже й слабкими. Однак Лу Їлінь почувався приниженим. Він був наче виверження вулкана, готовий викликати Мо Фаня на дуель.
— Виходь сюди, підемо туди, де більше місця. Я покажу тобі наслідки того, що ти мене розлютив! — крикнув Лу Їлінь на Мо Фаня, увійшовши до бару з обличчям, вкритим пилом.
— Лу Їліню, якщо в тебе справді є енергія для дуелі, прибережи її для нашої завтрашньої подорожі в пустелю Халамі. Мо Фань не новачок, він уже був у команді раніше. Насправді він твій старший, — дорікнула йому Нань Юй.
— Усім заспокоїтися, — Цзян Шаосюй також зрозуміла, що такими темпами це перетвориться на величезну проблему. Вона застосувала Умиротворення і на Мо Фаня, і на Лу Їліня.
Закляття було досить ефективним. Крім того, його накладала саме Цзян Шаосюй. Лу Їлінь нарешті стримав свій гнів і сказав Мо Фаню:
— Ну ти, постривай!
— Підеш скаржитися батькам чи вчителю, малюче? — одразу насміхався Мо Фань.
Ці слова миттєво підірвали Лу Їліня. Навіть Умиротворення Цзян Шаосюй не змогло його заспокоїти. Врешті-решт, Ай Цзяньту довелося втрутитися, щоб покласти край цьому фарсу.
Нань Юй люто глянула на Мо Фаня, мовчки просячи його хоч раз потримати свій гострий язик за зубами...