Меос була неабияк роздратована.
Вона була віце-капітаном команди з Єгипту. Спочатку вони думали, що відправити Саїда, який був відносно сильним у команді, буде достатньо, щоб впоратися з китайською командою в Залі Тренувань, вигравши іншим трохи часу для вирішення власних справ. Вони вірили, що Саїд зможе впоратися з викликом самотужки.
На їхній подив, Саїд зрештою програв китайській команді в Національному Залі. Це було принизливо, що вони навіть не змогли отримати печатку від китайської команди!
Маленька Полум'яна Белль сиділа на плечі Мо Фаня. Маленька істота поводилася так, ніби вперше бачила іноземців. Вона полетіла вперед і почала кружляти навколо Меос, не запитавши дозволу в Мо Фаня.
— Чия це сміттєва тваринка, припини мені набридати! — Меос була в досить поганому настрої. Вона махнула рукою і кинула Удар Блискавки в Маленьку Полум'яну Белль.
Маленька Полум'яна Белль вже перебувала на стадії просування рівня Воїна. Просте Базове Закляття не мало шансів влучити в неї. Вона нахилилася вбік і відлетіла, ухиляючись від Ударів Блискавки. Вона жалібно скрикнула і повернулася на плече Мо Фаня.
Мо Фаню це одразу ж не сподобалося!
Чорт забирай, вона не тільки вилаяла Маленьку Полум'яну Белль, а й намагалася скривдити невинну маленьку істоту. Невже вона справді уявила себе імператрицею, яка може знущатися з кого захоче?
— Ти, так, ти, досить озиратися, я до тебе звертаюся, тобі жити набридло? Як ти смієш ображати мою улюблену Маленьку Полум'яну Белль! — Мо Фань покрокував уперед, не звертаючи уваги на те, скільки людей було в групі.
Мо Фань говорив англійською. Він мав переконатися, що ці іноземці його зрозуміють! Він ніколи не бачив, щоб хтось поводився так самовпевнено в чужій країні!
— А ти хто такий, дідько б тебе взяв? — нетерпляче відрізала Меос, дивлячись з огидою.
— Стерво, ти справді любиш влаштовувати вистави, чи не так? Ти віриш, що я можу відправити тебе назад у твою країну одним ударом? — Мо Фань теж був запальним. Він не міг стерпіти, коли хтось поводився так самовпевнено перед ним.
— Ти? Я можу перетворити тебе на каліку одним пальцем. Раджу тобі зникнути з моїх очей, поки я не передумала. Така нікчемна, безкультурна країна, мені вже досить цього! — вилаялася Меос.
Мо Фань скипів від люті.
Ця особа розумово відстала? Вона навіть не зрозуміє, що помиляється, якщо він її не провчить, і все одно сміє зневажливо говорити про його країну? Чому б їй не подивитися на власне обличчя? Вона що, серйозно вважає себе шляхетною королевою лише тому, що начепила на голову золоту діадему?
— Мо Фаню, що ти тут робиш? — підійшла Му Нуцзяо і побачила, як Мо Фань кричить на групу іноземців.
Му Нуцзяо спочатку подумала, що це Мо Фань затіяв сварку. Однак її обличчя спохмурніло, коли вона помітила в групі знайому людину.
Саїд, єгиптянин, якого ненавиділи всі в китайській команді. Чому він знову тут? Він навіть привів із собою цілу команду!
— Що ви тут робите? Хіба виклик не закінчився? — неприємним тоном запитала Му Нуцзяо.
Саїд мав збентежений вигляд, але Меос продовжувала гордо задирати підборіддя:
— Кожна країна має три спроби для виклику. Ми визнаємо, що Саїд програв першу спробу, проте ми не хочемо втрачати печатку маленької країни.
— Маленької країни? — Му Нуцзяо розлютилася, почувши ці слова.
Усі знали, наскільки великим був Китай за розміром і силою своїх магів. Їхня країна була явно кращою за Єгипет, а що мала її маленька країна в пустелі, крім пірамід, щоб наважитися кидати їм виклик? Вони зневажали їхню команду чи всю країну?
— Цзяоцзяо, навіть не намагайся говорити з кимось на кшталт неї. Ми зламаємо їй ногу, щоб вона зрозуміла, що не варто бути такою самовпевненою, відчувши біль. — Мо Фань повністю втратив терпіння. Він серйозно відчував, що вибухне будь-якої секунди після зустрічі з цією жінкою.
— Невже хтось на кшталт тебе може бути кандидатом у Залі Тренувань? — Меос зиркнула на Мо Фаня і її вигляд виражав повну незгоду з його зовнішністю та поведінкою, особливо з тим, як він постійно лаявся!
— Ага, досить патякати, ти мене страшенно дратуєш. Пропоную пропустити розмови й закінчити справу дуеллю! — прямо заявив Мо Фань.
— Саме цього я й хочу, не бажаю витрачати тут ні секунди, — сказала Меос.
Саїд і Шрев зиркнули на Мо Фаня зі зловтішними виразами облич.
Саїд навмисно підійшов до Меос і нагадав своєму віце-капітану:
— Найсильнішою в їхній команді, мабуть, є маг Льоду, з якою я бився минулого разу. Чомусь її контроль над Елементом Льоду виходив за межі Середнього рівня, та й сам її Елемент Льоду був дуже вражаючим. Просто будь обережна, якщо вийдеш проти неї.
— Гм, думаєш, я програю комусь у Залі Тренувань? Навіть якщо тут буде хтось із їхньої національної збірної, я теж можу змусити їх відчути біль! — пообіцяла Меос.
— Звісно, ти не програєш, я просто намагався попередити тебе.
— Через твою нікчемність ми змарнували шанс на повторну спробу, гм! — гаркнула Меос.
Саїд замовк. Він не очікував, що хтось настільки сильний, як Му Нінсюе, буде серед захисників Зали Тренувань.
— Я бився проти трьох людей сам... хе-хе, — виправдовувався Саїд.
— То як щодо цього засранця? — Меос вказала на спину Мо Фаня.
— Не знаю, я не бачив його раніше. Не переймайся через нього, я знаю принаймні те, що він не найсильніший у команді. Якби не та магеса Льоду, я б легко розчавив їх усіх, — усміхнувся Саїд.
— Я думала, він хтось хто вартий уваги в їхній команді, а виявляється, просто якийсь випадковий чувак, — зневажливо сказала Меос.
— Навіть найталановитіша людина в їхній команді не зрівняється з тобою. Ти й уявлення не маєш, наскільки ти сильна... — Саїд, схоже, мав симпатію до Меос. Він підлещувався до неї протягом усієї розмови.
— Ходімо! Меос, ти справді збираєшся битися на дуелях? — запитав їхній капітан Шиндлер.
Шиндлер виглядав дуже молодим. Його шкіра була золотисто-жовтою, а брови дуже густими. Він стояв осторонь, усміхаючись, поки Меос і Мо Фань сварилися.
— Угу, я просто не хочу витрачати тут більше часу, особливо якщо хтось знову повторить ту ж помилку, що й Саїд. Як це може бути складно, якщо ми просто забираємо печатку в китайської команди! — відповіла Меос.
— Гаразд, ти представлятимеш нас.
Єгипетська команда поважно увійшла до Національного Залу. Чомусь на їхніх обличчях читалася гордість і зневага, наче вони були групою принців і принцес.
Інструктор Бай Дунвей одразу помітив гордовитих йолопів. Тим часом обличчя Юе Тансінь, яка майже оговталася від попередніх травм, миттєво зблідло, щойно вона побачила Саїда. Вона ще не оговталася від жаху, коли її зламані кістки пробивали кровоносні судини.