Територія перед Похилою Залою перетворилася на руїни після граду каміння. Дворецький був магом Землі й одразу ж викликав Кам'яний Бар'єр, щоб протистояти дощу з каміння.
Коли інші Сірі Священики поспіхом сховалися за Кам'яним Бар'єром, на обличчі Мо Фаня з'явилася посмішка.
— Вогняний меч! — Піднявши руки високо вгору, він люто випустив полум'я, яке швидко перетворилося на десятиметровий вогняний меч!
Вогняний меч був сформований із поєднання коричневого та палаючого червоного полум'я. Щойно меч нарешті набув форми, Мо Фань підстрибнув у повітря, тримаючи його в руках, і рубонув по Кам'яному Бар'єру.
Люди з Чорної Церкви думали, що Кам'яний Бар'єр зможе їх захистити, але в очах Мо Фаня це була не що інше, як їхня могила. Він міг просто розтрощити їх усіх одним ударом!
Палаючий меч упав із величезної висоти, прорізавши товстий шар каменю. Двох Сірих Священиків, що ховалися за Кам'яним Бар'єром, зачепило вогняне лезо, і вони перетворилися на попіл, коли сила удару загнала полум'я крізь щілину.
— Що він за монстр такий?! — закричав дворецький і втік, рятуючи своє життя.
Магія його ворога була абсолютно непередбачуваною, чи то Тисяча Пронзаючих Вогняних Пір’їн, чи то вогняний меч. Обидва вони були порівнянні із закляттям Просунутого (Високого) рівня! Він не мав уявлення, як його ворог міг так чудово контролювати свою магію. Лише Верховні маги були здатні так ідеально керувати своєю магією!
— Старший, схоже, що навколо нього є шар елементальної енергії. Я гадаю, у нього має бути якась істота Елементу Вогню, що надає йому інший набір навичок, — зауважив Цінь Цзі.
Обличчя дворецького спохмурніло.
Яка різниця? Навіть якщо вони знали, що Елемент Вогню цього чоловіка неймовірно потужний через рідкісну Елементальну Істоту, це все одно не змінювало того факту, що їх безжально знищують!
— Зупиніть його, інакше Синій Диякон змусить нас страждати! — вилаявся дворецький, зціпивши зуби.
Біля ніг дворецького повільно з'явився іній. Він простягнув руку й викликав два крижані ланцюги.
Дворецький відчув, як його сила примножується, щойно він матеріалізував крижані ланцюги. Він планував атакувати Мо Фаня ззаду, поки порушник був зайнятий Проклятими Звірами, і знерухомити його!
Мо Фань відчув холод на спині. Він без вагань активував свої Криваві Табі.
Сила в його ногах значно зросла. Мо Фань стрімко рвонув уперед, ухиляючись від крижаних ланцюгів, перш ніж ударом ноги відкинути Проклятого Звіра, що намагався його дістати кігтями.
— Відваліть! Телекінез: Розсіювання!
Срібне сяйво замерехтіло навколо Мо Фаня, і раптово з'явилася відштовхувальна сила, що відкинула Проклятих Звірів, які кидалися на Мо Фаня, у повітря, змушуючи кожного блювати свіжою кров'ю!
Сила базового закляття Елементу Простору залежала від духовної сили та контролю мага. Іншими словами, Елемент Простору мага ставав сильнішим, якщо збільшувалася кількість Туманностей або Галактик у його Духовному Світі. Оскільки Мо Фань тепер був Просунутим магом із Подвійними Вродженими Елементами, сила його заклять Елементу Простору фактично подвоїлася! Закляття Телекінез: Розсіювання могло з легкістю відкинути купу рядових істот!
Це підкреслювало владну природу Елементу Простору. Навіть із базовим закляттям, якщо культивація мага була достатньо потужною, цього вистачало, щоб відкинути десять тисяч ворогів!
Мо Фань ще не дуже звик користуватися Телекінезом. Якби це був Ай Цзяньту, йому знадобилося б лише раз використати закляття, щоб знищити всіх істот!
— Чорт забирай, скільки Елементів у цього хлопця?! — Дворецький оскаженів.
— Вогонь, Виклик, Простір, Тінь і Блискавка... у нього... у нього...
— Я просив тебе рахувати? Знешкодь його негайно! — люто гаркнув дворецький.
Зазвичай учень-маг Чорної Церкви був трохи сильнішим за звичайних магів, головним чином завдяки підконтрольним Темним Демонічним Звірам і Проклятим Звірам. Допомога істот була схожа на наявність Елементу Виклику, проте коли ворог був настільки сильним, що кількість Темних Демонічних Звірів і Проклятих Звірів могла хіба що виграти трохи часу, істоти більше не мали особливого значення.
Менше з тим, час — це все, що їм було потрібно, оскільки маєток незабаром кишітиме мутованою армією, навіть сильнішою за Темних Демонічних Звірів!
— Швидко, викликайте все, що можете! — Цінь Цзі розмахував руками, як і дворецький.
— Старший, у нас закінчилися Темні Демонічні Звірі, — подав голос Сірий Священик.
— Нісенітниця, хіба в нас їх не повно? — Дворецький вказав на міст і завмер. Він помітив дивний багряно-червоний вітер, що винищував Темних Демонічних Звірів на мосту, щойно перевів на нього погляд.
Люди з Чорної Церкви спочатку подумали, що це справа лап Стрімкого Зоряного Вовка, але зрозуміли, що Стрімкий Зоряний Вовк убив лише близько п'ятдесяти Темних Демонічних Звірів на іншому кінці мосту...
Однак, коли багряно-червоний вітер промчав уперед, навіть Прокляті Звірі за лічені секунди перетворилися на кривавий туман. На обличчі дворецького застиг порожній вираз, він не міг зрозуміти, що відбувається.
Коли багряно-червоний вітер нарешті досяг кінця мосту, він побачив усередині струнку жінку в червоному плащі. Її руки були стиснуті в кігті, достатньо гострі, щоб різати сталь. До того ж вона була неймовірно швидкою, коли атакувала кігтями, настільки швидкою, що здавалося, ніби вона кружляла, як торнадо...
Жінка прокладала шлях у напрямку Мо Фаня. Темні Демонічні Звірі були для неї наче маленькі комахи, яких вона легко могла розчавити, залишаючи за собою купи трупів!
Мо Фань був зайнятий кількома Проклятими Звірами, що атакували його одночасно. Вони не давали йому шансу використати закляття. Мо Фань був змушений тимчасово захищатися, створивши електричне поле, щоб не підпускати істот ближче. Він використовував Телекінез, щоб нейтралізувати атаки, чекаючи моменту для удару вогнем!
Однак невдовзі він помітив могутню присутність, що наближалася.
Аура здавалася знайомою, але водночас дивною. Менше з тим, Мо Фань не відчував жодного натяку на ворожість, натомість відчував слабкий зв'язок...
Він обернувся і побачив силует жінки, що пробивалася крізь трьох Проклятих Звірів. Коли вона змахнула рукавами, її огорнув червоний туман.
Мо Фань побачив спритного, але величезного червоного кажана, що спритно пролетів повз брудних Темних Демонічних Звірів і Проклятих Звірів і приземлився поруч із ним.
Перш ніж він торкнувся землі, Мо Фань побачив той самий туман, що з'явився нізвідки, з якого витягнулася пара довгих витончених ніг, а за ними — ніби живий червоний плащ і ефектна жінка.
Одяг рухався швидко, але на мить Мо Фаню здалося, що він побачив щось вражаюче. Жінка була стрункою, але водночас пишногрудою і по-своєму сексуальною!
— Мо Фаню! — Жінка зі спокусливою аурою подарувала ему чисту, невинну посмішку!
— Лю... Лю Жу! — Мо Фань був шокований.
Минуло багато часу відтоді, як вони бачилися востаннє. Він ледь не помилився, не впізнавши її, адже вона виглядала як зовсім інша людина!
Мо Фань подивився назад, за спину Лю Жу, і побачив трупи Темних Демонічних Звірів, що вкривали шлях. Він не міг повірити, що це все її робота!