— Ти серйозно думаєш, що тебе не можна зупинити після вступу до Чорної Церкви? Вони ніщо інше, як сміття в очах мага, а щодо тебе... мабуть, «наволоч» пасує тобі краще. — В очах Мо Фаня не було й натяку на милосердя чи співчуття.
Ще один розряд блискавки впав на Чжао Піньліня нізвідки. Сліпуче світло осяяло все підземелля.
Чжао Піньліня вразила блискавка. Фіолетово-чорний розряд розрізав його тіло навпіл, як меч або сокира. Дві половини миттєво розпалися на шматки плоті й краплі крові під нищівною силою блискавки...
Чжао Піньлінь був знищений ущент. Він буквально перетворився на сміття, про яке згадував Мо Фань!
Обличчя Ґо Веньї та Жун Шена застигли від подиву, коли вони побачили раптову демонстрацію нищівної сили Мо Фаня.
Їхнє розуміння магів було приблизно на рівні Чжао Піньліня. Вони знали лише те, що деяких магів наймають як охоронців, але вони ніколи не бачили могутнього мага, здатного легко знищити ворога одним помахом руки, як Мо Фань!
— Подбайте про неї заради мене, — Мо Фань обернувся і нагадав двом, що стояли з роззявленими ротами й виряченими очима.
— Га... гаразд! — Жун Шен одразу кивнув. Його захоплення Мо Фанем миттєво злетіло до небес.
Мо Фань опинився в звивистому тунелі після того, як залишив підземелля. Лінлін вказала йому лише приблизний напрямок до Королеви Отрути Раптової Смерті, тож Мо Фаню довелося пробиратися навпомацки, ніби він був у лабіринті!
Мо Фань ішов на видиме світло від свічок, яке чітко відкидало його тінь на стіну. Він швидко пройшов освітлену ділянку, і, злившись із тінями, повністю зник у темряві. Виявити його присутність було неможливо.
Вийшовши з підземелля, Мо Фань потрапив у прямий і довгий коридор. Стіни були досить далеко одна від одної, а світильники із символікою Чорної Церкви освітлювали шлях.
Коридор був надто темним, щоб побачити інший кінець. Однак Мо Фань уже виявив кілька людей у чорному вбранні, що рухалися в темряві.
Мо Фань знав, що не зможе прослизнути коридором непоміченим за допомогою Тіні Утечі. Він відкрито крокував уперед.
— Хто там?! — гаркнув Сірий Священик Лу Ґен, його гострий зір одразу помітив присутність Мо Фаня.
Інші учні в чорному одязі негайно зібралися разом у супроводі восьми Темних Демонічних Звірів під їхнім командуванням. Вони миттєво перекрили шлях Мо Фаню!
— Той, хто прийшов відправити вас усіх у Пекло!
Мо Фань зупинився. Члени Чорної Церкви не помітили вогню, що люто палав на його правій руці.
Спочатку вогонь був розміром із полум'я свічок поруч. Однак, коли він викинув кулак уперед, просторий коридор миттєво заповнився вогнем. Величезний палаючий кулак ледь не розірвав коридор на шматки!
Вогняний Кулак був нестримним. І учні Чорної Церкви, і Темні Демонічні Звірі під їхнім командуванням не мали жодного шансу вижити проти Вогняного Кулака четвертого рівня Мо Фаня. Їхня плоть і кістки згоріли на попіл під неймовірним жаром Трояндового Полум'я.
Коридор був зачищений в одну мить. Сірий Священик ледве вижив на випаленій стежці завдовжки понад сто метрів. Його шкіра обгоріла до невпізнання, коли він підвівся на ноги. Він одразу ж відчайдушно кинувся навтьоки!
— Ану йди сюди! — Мо Фань викликав Невидимий Кіготь однією думкою.
Сірого Священика Лу Ґена силоміць притягнуло назад і кинуло перед Мо Фанем.
Лу Ґен підняв голову і зі страхом подивився на Мо Фаня.
— Ти знаєш, що коштуєш дев'ять мільйонів? — запитав Мо Фань.
Лу Ґен отетерів.
Будь-хто був би приголомшений на місці Лу Ґена. Вони все ще були на базі Чорної Церкви, але молодий чоловік з'явився нізвідки й жбурнув у них Вогняний Кулак ще до того, як вони зрозуміли, що відбувається!
— Я... — Лу Ґен намагався поводитися покірно, аби цей жахливий убивця зберіг йому життя.
На жаль, він не встиг закінчити речення, оскільки Мо Фань уже лив якусь рідину йому на голову.
Лу Ґен зовсім втратив розум, коли побачив пляшечку. Хіба це не та пляшечка, яку він дав Ян Цяо, щоб позбуватися трупів? Як вона опинилася в його руках?..
Сірий Священик Лу Ґен почав плавитися, щойно рідина потрапила на нього.
У минулому Лу Ґен виливав ту саму хімічну речовину на живих людей. Він завжди відчував збудження, чуючи їхні несамовиті крики, настільки, що йому доводилося займатися коханням з Ян Цяо кілька разів за ніч, щоб втамувати своє збудження. Однак він ніколи не думав, що кричатиме найгучніше. Неймовірний біль, який він відчував під час цього процесу, значно перевершив усю насолоду і збудження, які він відчував, використовуючи це раніше!
Мо Фань був не в найкращому гуморі. Йому було важко виплеснути свій гнів і розчарування після того, що сталося з Му Нінсюе, і так сталося, що він отримав шанс убити купу покидьків, щоб відновити справедливість. Це, безумовно, була його улюблена страва!
У коридорі більше ніхто не перегороджував шлях Мо Фаню після того, як він розчистив його одним ударом.
Пройшовши ще двісті метрів, Мо Фань опинився перед велетенським червоним входом. Він був спроектований у формі іклів, які могли ідеально зімкнутися. Відчинений вхід нагадував хижого звіра з широко роззявленою кривавою пащею.
Вхід, здавалося, був напіввідчиненим. Мо Фань легко прослизнув усередину і зрозумів, що це досить простора Зала Жертвоприношень. Черепи різних істот були насаджені на палиці, що висіли рядами по всій залі.
Крім того, за рядами черепів величезний натовп учнів у чорному вбранні стояв на колінах перед вівтарем під командуванням кількох Сірих Священиків...
— О, у вас тут збори? — Мо Фань став позаду дивного і палкого натовпу, дивлячись на сідниці учнів, що були повернуті до нього. — Це добре, заощадить мені час на пошуки кожного з вас окремо! — усміхнувся Мо Фань.
Мо Фань негайно почав формувати сліпучу і приголомшливу Зоряну Галактику, не даючи приголомшеним членам Чорної Церкви жодного шансу заговорити!
Швидкість формування Зоряної Галактики у Мо Фаня значно зросла. Сім Зоряних Візерунків із щільно розташованими Зірками плавно з'єдналися, і за мить уся Зоряна Галактика постала перед натовпом, ще більше підкреслюючи могутню фігуру Мо Фаня!
— Небесне Вогняне Поховання, насолоджуйтеся смаком Пекла ще до того, як потрапите туди! — Мо Фань відправив дві вогняні хмари в простір над просторою Залою Жертвоприношень з високим склепінням.
Вогняні хмари швидко заповнили простір. Вони почали опускатися, коли нарешті досягли своєї межі.
Сховатися від вогняного дощу було ніде, оскільки хмари були надто близько до них.
Сліпуче червоне світло випромінювали хвилі палаючого океану. Жалюгідні члени Чорної Церкви тікали від вогняного ритуалу...
В їхніх очах життя інших були дрібницею. Правду кажучи, вони були такими ж незначними, як і люди, яких вони вбивали, особливо коли зіткнулися з Просунутим магом, як Мо Фань!
Члени Чорної Церкви, які обгоріли до чорноти всього за кілька секунд, ніколи б не повірили, що людина перед ними — це лише старшокласник, який ледве міг захистити себе в місті Бо, місті, яке вони обрали своєю ціллю багато років тому.
Але тепер цей чоловік і його мстиве полум'я могли з легкістю знищити величезний натовп із них!