Чомусь Мо Фань відчув провину, щойно Му Нінсюе увійшла до кімнати.
Можливо, це була аура його першої дружини. Його блудні думки були миттєво викриті!
— Заходь, сідай. Я ж казав тобі зв’язатися зі мною, коли приїдеш, щоб я допоміг тобі влаштуватися. Не варто ставитися до мене як до чужого, — Мо Фань удавано засміявся і швидко почав догоджати Му Нінсюе, щоб вона нічого не запідозрила.
Насправді нічого підозрілого не було, але Мо Фань все одно почувався винним!
Му Нінсюе повністю ігнорувала його, поки Му Нуцзяо пояснювала, що сталося в Національному Залі Тренувань.
Почувши це, Мо Фань грюкнув по столу.
Неймовірно! Якби він був там, то переламав би цьому клятому єгиптянину всі три ноги! Це мав бути поєдинок між студентами, як він посмів бути таким жорстоким до їхнього товариша по команді!
Поки вони розмовляли, крізь нещільно зачинені двері до кімнати увірвалася маленька дівчинка. Вона була одягнена в чисту біло-блакитну шкільну форму і тримала склянку молочного чаю з червоною квасолею. Її щоки були надуті від напою. Вони були такі чарівні, що в будь-кого виникло б бажання підійти і пощипати їх.
Однак її очі не виглядали невинними й чистими, як у більшості дівчат її віку. Вони здавалися неуважними, але водночас проникливими.
— Лінлін! — Му Нуцзяо була неабияк здивована. Дівчинка давно не навідувала їх. Зазвичай вона приходила до Мо Фаня, оскільки була його напарницею.
Му Нуцзяо обожнювала Лінлін і навіть мала бажання віддати маленькій дівчинці всі закуски з холодильника. Шкода, що Лінлін ніколи по-справжньому не приймала прихильність красуні.
Кімната, повна дівчат! Мо Фаня раптово переповнило щастя!
— Я зайду пізніше, якщо ти зайнятий, — Лінлін не заходила в кімнату. Вона стояла в передпокої.
— Спершу скажи, чого ти прийшла, — сказав Мо Фань.
Лінлін, найімовірніше, прийшла до нього, щоб обговорити завдання. Щоденне відвідування школи зводило її з розуму. Вона була мисливцем, Майстром-Мисливцем у Магічному місті!
— Хіба ти не просив велике завдання? — Лінлін роззулась і викинула пластиковий стаканчик у смітник.
Му Нінсюе подивилася на маленьку дівчинку. Їй було цікаво, чому Мо Фань обговорює свою роботу мисливця з дівчиною, яка на вигляд навчалася в старшій школі.
— Союз Примусу мав би цим зайнятися, але їхніх людей занадто легко викрити. Союз Примусу вирішив розмістити це як завдання серед кількох авторитетних приватних мисливських агенцій і дозволити деяким блискучим мисливцям розібратися із загрозою. Гадаю, тебе це особливо зацікавить, хоча це здається досить небезпечним. — Лінлін дістала свій ноутбук і відкрила карту поблизу кордонів Шанхаю.
Мо Фань помітив на карті червоний прямокутний острів неправильної форми. Він розташовувався в гирлі дельти річки Янцзи, це була відносно велика мілина.
— Хіба це не острів Чунмін? — Му Нуцзяо впізнала місце з першого погляду.
— Угу. Після лиха в Стародавній Столиці вплив Салан у Китаї був фактично викорінений. Салан втекла до якоїсь іншої країни. Члени Союзу Примусу рівня старійшин намагалися вистежити її, але, згідно з надійними джерелами, дуже ймовірно, що Салан втекла і покинула країну через острів Чунмін, — Лінлін вказала на карту і суворо сказала.
І Му Нінсюе, і Му Нуцзяо були приголомшені. Чому маленька дівчинка у формі старшокласниці говорить про Чорну Церкву і навіть згадує Салан?
Мо Фань голосно кашлянув, намагаючись подати Лінлін знак замовкнути.
Коли справа стосувалася Чорної Церкви, Мо Фань не мав наміру втягувати інших. Чорна Церква була надзвичайно огидною та хитрою. Мо Фань не боявся їх, але йому ставало не по собі щоразу, коли когось із його знайомих втягували в цю халепу.
— Чи є якесь інше завдання? — Мо Фань не хотів слухати далі.
Це завдання підходило лише тоді, коли він був сам. Мо Фань нізащо не взяв би із собою Му Нінсюе... або Му Нуцзяо, яка теж почула подробиці.
Лінлін похитала головою і сказала:
— Інші завдання мають низьку винагороду. У цього — найвища компенсація. На Союз Примусу тиснуть, щоб вони викорінили Чорну Церкву, тому...
— Досить, такій маленькій дівчинці, як ти, не належить знати занадто багато! — перебив Лінлін Мо Фань.
Лінлін миттєво щось зрозуміла, почувши, як Мо Фань підвищив голос. Вона швидко замовкла.
— Нехай продовжує, — Му Нінсюе вже зрозуміла, що ця маленька дівчинка не така проста, як здається. Її також заінтригувала тема залишків Чорної Церкви.
— Союз Примусу розбереться з Чорною Церквою, не хвилюймося про них. До речі, у мене є для тебе чудова новина... — Мо Фань змінив тему.
— Ти серйозно думаєш, що мене це не хвилюватиме? — Му Нінсюе подивилася на Мо Фаня. Її емоції явно змінилися.
Як вона могла не хвилюватися? Чорна Церква знищила місто Бо, її дім, а її родина опинилася у великій кризі через причетність Му Хе. Їм навіть довелося змінити прізвище!
Через це члени її родини пересварилися і розійшлися. Дехто поїхав, не попрощавшись. Коли вона була в столиці, навіть Му Чжуоюню було надто соромно бачитися з нею. Він уникав її під якимись нікчемними приводами. Му Нінсюе не бачила жодного родича... вони всі ховалися, надто налякані, щоб побачити сонячне світло.
— Я вже втратила своє прізвище. Якщо це стосується Чорної Церкви, я готова взятися за це, навіть якщо мені не заплатять ні копійки! — з усією серйозністю заявила Му Нінсюе.
Му Нінсюе знала, що Мо Фань, Чжан Сяохоу, Му Бай та інші билися з Чорною Церквою в Стародавній Столиці. Ще до того Сюй Чжаотін пожертвував своїм життям в обмін на ім’я диякона. Якщо вони могли боротися з Чорною Церквою, чому не могла вона? Багато членів її родини теж стали жертвами!
— Лінлін, іди поки що, — сказав Мо Фань Лінлін.
— Добре, — Лінлін не стала багато говорити. Вона розвернулася і пішла.
Коли двері зачинилися, атмосфера в кімнаті змінилася. Му Нінсюе дивилася на Мо Фаня. Її очі несамовито тремтіли.
Му Нуцзяо зрозуміла, що атмосфера між цими двома не зовсім нормальна. Вона тактовно піднялася нагору до своєї кімнати.
— Мені не потрібно, щоб ти щось вирішував за мене, — сказала Му Нінсюе.
— Звісно, я не можу вирішувати за тебе, але підказки в мене, а Лінлін — моя напарниця. Я вирішуватиму, братися за це чи ні, — твердо сказав Мо Фань.
— Ти... — Му Нінсюе була настільки розлючена, що не могла вимовити й слова.
— Послухай мене і не переймайся Чорною Церквою, принаймні зараз, — щиро сказав Мо Фань.
— Прийомний син мого батька був членом Чорної Церкви. Його брат був високопоставленим членом Чорної Церкви. Ти знаєш, у якому він зараз відчаї? Якщо я нічого не зроблю, він візьме на себе всю ненависть. Сім’ї жертв не діятимуть раціонально. Вони намагаються вбити мого тата, щоб помститися... Він навіть втратив право бачитися зі мною, — Му Нінсюе відвернулася від нього. Її емоції вирували.