— Ану йди-но сюди, дріб’язок... — очі Мо Фаня звузилися, і в зіницях спалахнуло хижим сріблом, коли він прицілився в триметрового Багряного Літаючого Демона.
Керування Елементом Простору вимагало колосальної зосередженості. Намалювати зоряну орбіту було лише першим кроком; головне — зафіксувати ціль і, силою волі, змусити сам простір підкоритися, виконуючи задумане!
Це був надзвичайно складний процес, що потребував безлічі тренувань. Саме тому певний час Мо Фань відточував вправність, намагаючись телекинезом підіймати спідниці дівчат. Звучить просто — легкий вітерець і справа зроблена, та ось підняти спідницю невидимими кігтями настільки високо, щоб тільки він зміг побачити, що під нею потребувало неабиякого хисту!
Зараз Мо Фань саме використовував Телекинез: Невидимі Кігті. Ця техніка вимагала швидкості, точності й міцності хватки!
З точністю в нього проблем не було, але сила хвату — явно не дотягувала.
Коли він активував Телекинез: Невидимі Кігті, триметровий Багряний Літаючий Демон, що нісся вперед, лише здригнувся. Він продовжив бігти, майже не відчувши впливу заклинання, тільки здивовано зиркнув, наче врізався в якусь невидиму павутину.
— Що, не спрацювало? — дивно скривився Чжао Ман’янь.
— Поки що можу піднімати десь кілограмів п’ятдесят, не більше. А цей гад важить під двісті, та ще й несеться на такій швидкості! Занадто важко притягнути його назад, — ніяково посміхнувся Мо Фань.
— Тоді навіщо взагалі пробував? Бачиш же, Багряні Літаючі Демони тікають! — роздратовано буркнув Чжао Ман’янь.
— Та я ж просто тренуюсь! Гаразд, піду краще половлю тих морських мавпочок — от на них я вже руку набив! — відказав Мо Фань.
— Ти взагалі при своєму розумі? Ті Багряні Літаючі Демони мчать прямо до твоєї великої дружини! Думаєш, маєш час дуріти з морськими мавпами? — вигукнув Чжао Ман’янь.
— Гей, досить базікати! Бігом за мною — зітремо їх усіх! — гаркнув Мо Фань.
Чжао Ман’янь тільки зітхнув. Нарешті він побачив на власні очі, як виглядає Елемент Простору, але й не знав, плакати йому чи сміятися.
Та все ж він чудово розумів — цей елемент один із найважчих для оволодіння. До того ж він пробуджується лише на Просунутому Рівні, коли маг уже має достатньо міцну волю та духовну силу.
Якщо Мо Фань справді докладе зусиль, то навіть базовий Телекинез можна буде використовувати в безліч способів!
—Як же холодно! — зітхнув Мо Фань.
Він і Чжао Ман’янь рушили до загону, але швидко зрозуміли, що означає фраза «замерзнути на три фути вглиб»!
(ПП: прислів’я означає, що лід товщиною у три фути не замерзне за одну ніч — тобто великі наслідки мають тривалі причини, як і вислів “Рим не за день будувався”)
Усе навколо вкривалося кригою. Великі сніжинки кружляли в повітрі, вода між островами скувалася льодом. Навіть хвилі на поверхні моря застигли — ніби час зупинився і мав ось-ось рушити далі.
Раптом із боку гнізда долинув дикий рев. Багряний порив вітру вихором промчав уперед, розбиваючи все замерзле на друзки!
Мо Фань глянув у тому напрямку й насупився.
Аура того Багряного Літаючого Демона була надто потужною — явно не рівня звичайній істоті воїнського рівня!
— Там звір рівня командира! Це Багряний Роздираючий Демон! — почулося крик неподалік.
Ситуація миттю переросла в хаотичний бій. Безліч Багряних Літаючих Демонів кишіло на крижаному острові. Найближче до гнізда була Нань Юй, і саме вона першою помітила істоту рівня Командира.
— Нань Юй у небезпеці! — вигукнув Чжао Ман’янь і кинувся на допомогу.
Та, на жаль, свої чарівні чоботи він уже використав. Його швидкість була занадто низькою.
Мо Фань також кинувся туди, звідки лунав крик. Його швидкість була значно вищою — кілька разів він скористався Тінню Втечі, коли ніхто не бачив. Зараз головне — врятувати дівчину!
Багряний шквал наближався із шаленою швидкістю. Нань Юй ледве встигала відбиватися від трьох Багряних Літаючих Демонів заввишки понад чотири метри. Побачивши, як до неї стрімко несеться потужний порив вітру, вона без вагань викликала своє Обладнання Щита, щоб захиститися від атаки Багряного Роздираючого Демона!
Перед нею виріс Щит Сяючого Дерева, але Багряний Роздираючий Демон без жодної паузи врізався просто в нього.
Щит розлетівся на друзки. Від удару Нань Юй підкинуло в повітря.
Втім, вона зберегла спокій, приземлившись на лід з витонченою легкістю, лише її напівдовге волосся трохи розтріпалося.
В повітрі почувся свист і поруч із нею з’явився чоловік — це був Ай Цзянту!
— Ціла? — коротко спитав він.
— Так. А ти впораєшся з цим чудовиськом? — відповіла Нань Юй.
— Спробую, — сказав Ай Цзянту.
Нань Юй не стала ризикувати й одразу відступила вбік. Та Багряні Літаючі Демони не збиралися її відпускати — вони миттю її оточили, їх було з десяток, кожен понад чотири метри заввишки!
На щастя, вчасно підскочив Мо Фань. Його шалені блискавки й пекельні полум’яні закляття миттєво привернули увагу тих потвор. Кожне його закляття було надто смертоносним, щоб його ігнорувати!
— Чжао Ман’янь, дай мені свої захисні закляття! — гукнув Ай Цзянту, коли той нарешті прибіг.
— Ти зібрався битися з Багряним Роздираючим Демоном?! — Чжао Ман’янь вагався. Та істота рівня Командира легко зруйнує будь-які його захисні закляття середнього рівня. Навіть Щит Сяючого Дерева, що використовувала Нань Юй — один із найміцніших артефактів середнього класу — той демон розбив з одного удару!
Ай Цзянту нічого не відповів. Його погляд став холодним і зосередженим. Він спрямував силу волі — і велика крижана брила перед ним піднялася над землею.
Сніг осипався з неї, коли вона зависла в повітрі.
Срібне сяйво спалахнуло в його зіницях — і кам’яна глиба, немов снаряд, рвонула вперед із неймовірною швидкістю!
Багряний Роздираючий Демон навіть не спробував ухилитися. Його пазурі блиснули — і він розсік брилу на шматки одним різким ударом!
Потім демон кинувся вперед і стрибнув угору. У польоті його мускулисті кінцівки розтяглися, а потужні руки з розмаху рвонули вниз, цілячись пазурами просто в голову Ай Цзянту!
Його швидкість була жахаюча — він перетворився на суцільну багряно-червону смугу, що майнула в повітрі, і вже за мить важко приземлилася на землю. Страшні пазурі залишили за собою десятиметровий сяючий післяслід — лінію, здатну розірвати все, до чого вона торкнеться.
Ай Цзянту не став ухилятися завчасно. У ту ж мить, коли Багряний Роздираючий Демон торкнувся землі, простір під ногами мага спотворився — і вже за секунду він зник, з’явившись на крижаній брилі за п’ятдесят метрів від місця атаки!