— Сорок дев’ять!
Остання Есенція Душі нарешті була очищена в Маленькому Кулоні-Вугрі, як і прагнув Мо Фань. Сорок дев’ять Зірок його стихії Блискавки спалахнули осліплюючим сяйвом і з’єдналися в Зоряний Візерунок в духовному світі Мо Фаня!
Він і гадки не мав, що зможе підняти рівень одразу двох своїх Середніх заклять так швидко, та ще й знищити понад чотири тисячі мерців!
Блискавка розсипалася по всій місцевості, створивши електричне поле зі скажено танцюючими дугами. Скелети з Кігтями-Ножицями, що потрапили всередину, враз стали безпорадними.
Втім, це була лише природна дія Удару Блискавки. Коли в електричному полі опинялося надто багато скелетів, паралізуючий ефект уже не діяв так потужно. Мо Фань міг контролювати тільки тих, що були найближче, використовуючи їх як стіну, щоб затримати інших, що сунули з тилу!
— Громовий Удар!
Зоряний Візерунок миттєво сформувався, й під ногами Мо Фаня спалахнуло сильне пурпурово-чорне світло. Здавалося, що сила його Удару Блискавки суттєво зросла.
— Лихо Блискавок!
Над усім цим місцем повисла гігантська грозова хмара.
Блискавки врізалися в землю, розгалужуючись на безліч дуг. Раніше або Вибухова Вершина, або Якша одразу ж трощили ціль і зтирали з лиця землі будь-яке живе створіння — потужний, але короткочасний удар. Тепер же його блискавка мала не лише міць Вибухової Вершини, але й розгалужувалася на десятки дуг, сплітаючись у павутину, що розтікалася землею!
Дуги розповзалися по землі. Щойно вони торкалися скелета — одразу пронизували його наскрізь.
Блискавка шалено ширилася. У деяких місцях одразу кілька дуг пролітали водночас, тож будь-який скелет, що потрапляв у їхній діапазон, кілька разів отримував удар струмом, який бігав туди-сюди!
Ще більше блискавок розлетілося з небес. Одна розтрощила скелета на етапі Просування на друзки, перш ніж розповзтися далі землею. Декілька десятків дуг простягнулися щонайменше на тридцять метрів. Блискавка спалахувала й зникала, та все одно залишала після себе павутину Лиха Блискавок, здатну пронизати все!
Удар за ударом сипався з неба. Масштаб був співставний із закляттям Громовий Удар: Дикі Розряди.
Кожен розряд творив на землі нову блискавичну сітку. Вся територія довкола Мо Фаня перетворилася на заборонену зону блискавки. Довгі ланцюги електрики перепліталися між собою, утворюючи величне й моторошне видовище!
Скелети боялися блискавки. Їхні кістки були міцні, та водночас украй крихкі. Розряд одразу ж дробив їх на шматки!
Хоча Громовий Удар: Лихо Блискавок тривав недовго, Мо Фаня вразила його сила. Хмари диму здіймалися вгору, коли білі скелети падали після влучання блискавки, а кістяний килим ставав дедалі товщим.
Не враховуючи здібності Маленької Полум'яної Белль до злиття, закляття четвертого рівня Громовий Удар: Лихо Блискавок виявилося трохи сильнішим, ніж Вогняний Кулак: Дев’ять Драконів. А оскільки стихія Блискавки була набагато ефективнішою проти скелетів, то лише один такий удар знищив майже дві сотні ворогів!
Попри те, що Скелети з Кігтями-Ножицями пересувались збитими в купу, даруючи Мо Фаню чудову нагоду стерти їх у порох, все одно вражало те, що одне-єдине Лихо Блискавок могло їх усіх перебити!
— Ще раз!
Мо Фань не зупинився, бо й армія скелетів не збиралася. В небі знову згущувалася буря, й блискавки, мов пурпурово-чорні дракони, розколювалися на диких зміїв, що розповзалися землею, залишаючи новий шар кісток довкола його ніг!
Вибухова хвиля розкотилася довкола. Розкидані уламки кісток билися одна об одну, видаючи звук, схожий на плескіт хвиль. Та насправді від того звуку хололо в жилах.
З неба сипалися розбиті черепи, пальці, ребра, грудинки, гомілкові кістки. Попіл мертвих зависав у повітрі й здіймався ще вище, щойно нові залишки падали на гори з кісток унизу.
Величезна нога раптом впала з неба прямо на купу скелетних черепів, розчавивши їх так, ніби вони були крихкими, як вапняк.
Туп!
Інша нога врізалася в землю, підкинувши довколишні кістки в повітря. Вони гучно цокотіли, б’ючись одна об одну.
Туп!
Залишки деяких скелетів перемололо в попіл!
Мо Фань одразу ж розвернувся на звук, що наближався, й побачив менш ніж за триста метрів від себе скелета, що був цілковито криваво-червоним.
Той скелет був гігантським, понад п’ятдесят метрів заввишки. Щоб побачити його повністю, Мо Фань мусив підняти голову до самого неба!
Криваво-червоний скелет звався Кривавим Скелетом. Це зазвичай означало, що він провів багато часу, поглинаючи й очищуючи сутність смерті. Перед ним був старий Кістяний Чиновник!
Кривавий Кістяний Чиновник!
Мо Фань перебив надто багато скелетів, і цим привернув його увагу.
Військо налічувало майже десять тисяч скелетів. Тож обов’язково повинна була бути істота рівня Командира, що керувала ними...
Мо Фань винищив кілька тисяч рядових скелетів і понад сотню скелетів воїнів. Кривавий Кістяний Чиновник міг би завершити бій у ту ж мить, коли з’явився, та цей підступний скелет не кинувся одразу в атаку.
Він прибув на поле бою й застиг, дивлячись згори вниз на людину, оточену його підданими.
Ряди скелетів продовжували тіснитися до Мо Фаня. Він іще не перебив навіть половини війська!
Демонічні істоти завжди були холоднокровними, особливо ті, що мали вищу кровну лінію. Вони без вагань кидали своїх воїнів у бій, немов гарматне м’ясо. А нежить була ще безжальнішою: ціла армія скелетів була для Кривавого Кістяного Чиновника лише сміттям. Скільки б не загинуло — він не відчував ані краплі жалю. Адже він міг мати стільки скелетів, скільки забажає...
Кривавий Кістяний Чиновник пильно спостерігав за Мо Фанем. Він і далі посилав своїх солдатів у атаку, плануючи розчавити людину, коли та вичерпає свої сили!
Мо Фань холодно глянув на кістяного командира. У його кривавих очах виразно читалися зневага й глузування.
Скелет змахнув своєю величезною рукою, віддаючи наказ. Невдовзі нова хвиля скелетів знову оточила Мо Фаня. Спершу він хотів докласти всіх зусиль, щоб знищити цього командира, адже його аура здавалася відносно слабкою, проте цей Скелет не лишив йому такої нагоди...
Він уже знищив понад п’ять тисяч, та залишалося ще понад п’ять тисяч!
До того ж сам Кривавий Кістяний Чиновник, що стежив за ним, стояв, наче нездоланна гора!
Мо Фань перебив стільки скелетів, що кістки під його ногами назбиралися в цілий пагорб, розкинувшись довкола на сотні метрів...