— Му Хе — це Салан? — Чжоу Мінь, Чжао Куньсан, Ван Санпан та Му Бай були приголомшені!
Ця думка була жахливою. Му Хе колись був одним із голів Тяньланської Магічної Вищої Школи. Вони всі добре його знали.
Сім’ї Мо Фана та Чжана Сяохоу раніше співпрацювали з родиною Му. Батько Мо Фана, Мо Цзясінь, навіть був водієм і помічником Му Хе. І тепер, усвідомлюючи, що Му Хе міг бути тим самим зловісним Саланом, який не моргнув би й оком, вбиваючи людей, вони відчули, як крижаний холод пронизав їхні душі!
— Це... це неможливо, — Чжао Куньсан уже не міг стояти на місці, відступивши кілька кроків назад.
Му Бай зовсім занімів. Йому, мабуть, було найважче прийняти правду.
Коли його мати згадувала про Юй Ана, він думав, що це була лише випадковість, або ж що Юй Ан почав мати справи з Чорною Церквою тільки після того, як приєднався до родини Му. Та коли Чжан Сяохоу згадав про Великого Диякона Ху Цзіна, Му Бай відразу все згадав.
Му Хе завжди був до нього добрим і був тим старшим, якого Му Бай поважав найбільше.
Тому він так прагнув відкинути ці підозри. Інакше, як він міг би заспокоїтись у цій ситуації?
Однак... ситуація ставала тільки гірше.
Не могло бути, щоб відомості, які Чжан Сяохоу добув, ризикуючи життям, були хибними. Це означало, що його дядько Му Хе справді був членом Чорної Церкви. Він навіть поставив свою пішку Юй Ана поруч із Му Чжуоюнем і навмисно перевів людей із міста Бо до Стародавньої Столиці — тільки для того, щоб реалізувати їхній план...
— Ми вже затримали Салана. Цей Му Хе мусить бути Великим Дияконом Ху Цзіном! — суворо промовив загадковий чоловік.
— Затримали? Чому ви досі не стратили його? — вигукнув уражений Мо Фань.
— Ми б і раді, але стратити Салана означає вбити майже десятьох верховних магів. Ми досі не знаємо точно, хто ж з них Салан, — визнав Хань Цзі.
Загадковий чоловік пояснив, що вони тримають під вартою всіх високопосадовців Стародавньої Столиці.
Це був єдиний спосіб, який вони вигадали, щоб упіймати Салана. Адже людина в тому провулку була не єдиною жертвою, яка віддала життя заради цих відомостей. Були й члени Союзу Примусу Асоціації Магів, які встигли дізнатися справжню особу Салана, проте їх усіх убили.
Тому Хань Цзі та загадковий чоловік вирішили піти ва-банк: вони ні за що не дозволили б тому, хто стояв за змовою, що загрожувала мільйонам життів у Стародавній Столиці, уникнути покарання.
— Чжу Мен, Ду Сяо, Фей Цзяо та Лу Сюй також серед них? — уражено запитав Мо Фань.
Хань Цзі кивнув:
— Я знаю, що Чжу Мен викликає найменше підозр, але...
— І що тепер, якщо ми досі не можемо визначити, хто ж з них Салан? — втрутилася Чжоу Мінь.
— Якщо так... — Хань Цзі тяжко зітхнув. Видно було, що це рішення розриває його зсередини, він виглядав зовсім виснаженим. — Нам залишиться тільки...
— Стратити їх усіх! — безжально промовив загадковий чоловік.
Повітря враз завмерло. Усі витріщилися на президента Асоціації Магів і на загадкового чоловіка, не вірячи власним вухам.
Стратити їх усіх...
Вони збиралися пожертвувати майже десятьма невинними верховними магами тільки для того, щоб убити одного Салана. Хіба це не було надто жорстоко?!
Можливо, вони й не знали решти магів, але Ду Сяо, Чжу Мен, Фей Цзяо та Лу Сюй зробили величезний внесок у захист Північних Стіл. Вони ризикували життям, аби битися з Примарним Імператором-Тираном.
— Чи воно... справді того варте? — задихнувся Фан Гу.
— Це рішення ухвалили вищі кола. Салан і далі накликатиме ще страшніші лиха, поки живий. Ти ж бачив сам, скільки життів і родин знищено цією катастрофою… Ми вже принесли величезні жертви, аби загнати його в кут разом із цією групою високопосадовців; якщо не вб’ємо його зараз, такої нагоди більше не буде! — сказав Хань Цзі, зціпивши зуби.
(ПП: а якщо салан це цей чел. оце багатокроківка. think about it)
Ніхто не знав, якою ціною Союз Примусу дізнався, ким насправді був Салан.
Насправді план затримати зібраних тут високопосадовців вони мали ще давно. Лише виставили приманку, аби підтвердити свої здогади й водночас переконати самих посадовців погодитися на затримання…
Навіть заради такої «дрібної» мети вони пожертвували людським життям. Можна лише уявити, скільки ще життів було віддано, аби дійти до цього моменту й затримати Салана.
Що зробила б на їхньому місці будь-яка інша організація?
Подивіться на море нежиті, на людей, що ридають у відчаї, приречені чекати своєї смерті в місті. Хіба можна дозволити Салану піти?
Так, рішення було жорстоко несправедливим до невинних посадовців, яких втягнули у справу, та вибору вже не лишалося.
— Наступним кроком Чорна Церква збирається пробудити імператора династії Цінь — Ін Чжена! Щойно він прокинеться, внутрішнє місто перетвориться на Пекло. То як гадаєш, варте це десяти життів високопосадовців, аби врятувати мільйони в місті? Чи маємо ми взагалі вибір?! — голос таємничого чоловіка тремтів, коли він вимовляв цю промову.
Він завжди ховався в темряві. Його ім’я ніколи не стояло серед славетних записів Асоціації Магів. Його робота була схожою на діяльність Чорної Церкви — тільки там, де вони приносили людству руїну, він жертвував своїми людьми, аби цю руїну стримати.
За всі ці роки він зрозумів жорстоку істину: він лише приносив у жертву життя меншості задля виживання більшості. Кожна місія, від якої залежала доля цілого міста чи навіть нації, була такою самою!
Не буває миру без крові. Рішення, ухвалене Асоціацією Магів, справді суперечило правосуддю й моральним принципам. Можливо, вони й не мали права дивитися в очі невинним посадовцям і їхнім родинам. Але бодай це вони робили заради стражденних, які й досі гинули від лиха, що приніс Салан.
— А що як Салан від самого початку не боявся смерті? Що як він уже планував померти, аби довести справу до кінця? І що, якщо ви помилилися — і Салана взагалі немає серед цієї групи? Якщо буде страчено всіх, хто тоді впорається з Нежиттю Рівня Правителя?! Я впевнений, бар’єр не протримається навіть кількох днів — він впаде ще до того, як прокинеться Ін Чжен. Ваші методи занадто крайні! — вигукнув Му Бай.
— Ми розуміємо, що ти маєш на увазі, але якщо сумніваєшся в наших діях — запропонуй кращий план. Інакше твої слова не мають сенсу. Найефективніше — рухатися за планом, — відповів таємничий чоловік.
— Це… — Му Бай розгублено замовк.
— Коли збираєтесь виконати план? — серйозно спитав Мо Фань.
— Щойно Колосальний Зомбі почне штурмувати бар’єр, — відповів Хань Цзі.
— Я згоден із Му Баєм. Якщо посадовців уб’ють, Правителі нежиті виріжуть усе місто. Ми не можемо їх усіх просто стратити. Тепер, коли ми знаємо, що Му Хе — це Великий Диякон Ху Цзінь, а він — права рука Салана, отже, він мусить знати, хто справжній Салан… — сказав Мо Фань.
— Цей Великий Диякон Ху Цзінь керує всією ситуацією від імені Салана. Місто кишить шпигами Чорної Церкви. Якщо вирушать Імперські Маги, він одразу втече, — заперечив таємничий чоловік.
— Тоді ми підемо, — холодно мовив Мо Фань.
— Так, ми розберемось із Му Хе! — додала Чжоу Мінь.
— Чому ви думаєте, що цей Великий Диякон Ху Цзінь дозволить вам його знайти?
— Ми його шукати не будемо. Він сам прийде до нас, — упевнено відповів Мо Фань.
— До того, як ми відправили по вас Імперських Магів, можливо, він би й з’явився. Та тепер — навряд чи.
— Ні, він усе одно прийде. Питання лише в тому, як ми передамо йому звістку, — твердо сказав Мо Фань.
— Я знаю власника чайного будинку. Він регулярно контактує з моїм дядьком. Я й сам підозрюю його в змові… Я можу вдати, що ховаюся в його чайному домі, і якось передати йому відомості. Якщо він на боці Чорної Церкви, то точно передасть новину моєму дядькові! — в очах Му Бая спалахнула рішучість.